Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> монастирі >> іонінський монастир

Адреса: Дніпровське шосе, хутір Вільний

Як дістатися до монастиря Різдва Богородиці: від ст. Либідська їхати автобусом № 252 до зупинки Хутір Вільний або тролейбусом № 1 до кінцевої, а потім автобусом № 256 до зупинки Хутір Вільний

Монастир Різдва Богородиці у Києві розташовано у мальовничому місці, в урочищі Церковщина, недалеко від Новообухівської траси. Після скрупульозного дослідження всіх лаврських печер історики дійшли висновку, що найбільш складними за організацією є печери в урочищі Церковщина, на хуторі Вільний, в 12 км на південь від Лаври. Вони відрізняються унікальною архітектурою, розгалуженістю та багатоповерховістю. На думку вчених саме на цьому місці на рубежі 11-12 століть виник підземний монастир подібний Лаврському.

Засновником скиту вважається Преподобний Феодосій Печерський, який у дні Великого посту йшов із Києво-Печерської Лаври та усамітнювався у печері у Церковщині. Пізніше тут було утворено монастир як пустинь та господарське подвір'я Лаври. Наприкінці 12 століття на цьому місці звели кам'яну монастирську церкву, від якої залишилися тільки руїни, саме вони дали назву урочищу. В цей же час у монастирі прийняв постриг Преподобний Герасим Вологодський, який згодом вирушив зі святої обителі на північ Русі – до Вологди, де й заснував свій Свято-Троїцький монастир. У 13 столітті після зруйнування Києва обитель стала приходити у запустіння, а у 16 столітті, тоді вона називалася Пречистенською Гнілецкою, й взагалі була закрита.

Відновлення монастиря почалося у першій половині 19 століття. Ректор Київської Духовної Академії архімандрит Інокентій, який згодом став Святителем Херсонським, ініціював часткове відкриття печер для відвідування (1830 рік). Безпосереднє функціонування обителі, а називатися вона стала Скит Пречистої, почалося в 1900-1902 роках. Під керівництвом старця Мануїла, якого наставляли Преподобний Варнава Гетсиманський та Святий праведний Іоанн Кронштадтський, ченці, переносячи муки, камінь за каменем відновлювали обитель. У 1907 році було закладено фундамент наземного Свято-Миколаївського храму, проте будівництво так й не було завершено. Поступово було укріплено всі печери та добудовано ще декілька церков, а найдавніший печерний храм було розширено та освячено в ім'я Преподобного Феодосія Печерського. Ченці активно займалися господарською діяльністю. У власність монастиря були передані два подвір'я та каплиця у Києві, організовано дві обителі в Умані.

Під час громадянської війни у монастирі Різдва Богородиці ховалися від переслідування більшовиків брати Микола та Володимир Жевахови, за посередництвом яких церковним письменником С. Нілусом було створено автобіографічний твір на основі записок старця Мануїла та його письмоводителя послушника Сави Буренко. Книгу видано у 1919 році, вона стала останньою публікацією автора. З 1922 по 1950 роки після остаточного встановлення радянської влади урочище Церковщина використовувалося як табір для ув'язнених (до 1928 року обитель межувала з колонією для неповнолітніх злочинців). У 1969 році в стінах монастиря було розміщено санаторій МВС УРСР Хутір Вільний.

Будучи довгий час у запустінні, обитель все-таки залишалася під прицілом вчених, оскільки вона являє собою древній, унікальний в археологічному плані пам'ятник історії. З 1991 року тут почалися масштабні дослідження, які проводилися співробітниками відділу Київ підземний Музею історії м. Києва. Допомогу в розчищенні підземних печер від сміття та завалів надавали не тільки ентузіасти, а й багато монастирів Києва. У результаті домовленості між музеєм та Голосіївською обителлю в 1999 році у Свято-Феодосійському храмі монастиря Різдва Богородиці почалися богослужіння. Обителі повернуто недобудований Свято-Миколаївський храм. З 2001 року у Церковщині функціонує скит Голосіївської пустині. При монастирі діють не тільки храми, де можна духовно збагатитися, але й працює відновлювальна лікарня, де можна поправити своє фізичне здоров'я.