Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> парки та сквери >> парк вічної слави

Як дістатися до Парка Вічної Слави: від ст. метро Арсенальна пройти квартал вулицею Івана Мазепи до готелю Салют

Парк Вічної Слави

Парк Вічної Слави у Києві - меморіальний комплекс, розташований на крутому схилі Дніпра, звідки відкривається гарний вид на місто. Повна назва парку - Парк Вічної Слави Воїнам Великої Вітчизняної Війни. Він займає територію в 9,5 га землі, але тут немає звичних для багатьох із нас атракціонів, торгових точок, кафе і барів. У парку є тільки пам'ятники і монументи, присвячені тим, хто віддав своє життя, захищаючи Батьківщину. Сюди приходять люди, щоб вшанувати пам'ять солдатів, віддати данину їх героїчним подвигам.

Парк Вічної Слави в Києві розташовано на місці Аносовського, або як його ще називали Комендантського саду, який було засновано в 1894 році. Поступово парк набував все нових і нових рис: тут прокладено асфальтовані доріжки, встановлено пам'ятники, побудовано велику веранду з фонтаном у центрі. Після подій воєнних років Аносовський сад втратив свою колишню привабливість, перетворившись на справжній пустир, а згодом на кладовище. Після розорення Аскольдової могили, в сад було скинуто демонтовані надгробки та пам'ятники, а дорогою до Лаври встановлено кілька склепів. Страшні події відбувалися в 1918 році на одній з околиць Аносовського саду. Існує версія, що біля кріпосного валу більшовиками було розстріляно архімандрита Києво-Печерської Лаври митрополита Володимира. Неперевіреною є інформація, чи дійсно на схилах Дніпра покояться останки розстріляних у 1919 році денікінцями українських поетів Василя Чумака та Гната Михайличенка, але в народі побутує така думка.

Центром і серцем парку є встановлений у 1957 році обеліск Слави, який виконано з темно-сірого граніту. Біля підніжжя 26-метрової стели знаходиться пам'ятник Невідомому солдату. Про подвиг наших співвітчизників нагадує Вічний вогонь, оточений бронзовим вінком з дубового листя. Полум'я для урочистої церемонії відкриття пам'ятника було доставлено безпосередньо з Мамаєва кургану, з поля Сталінградської битви. Вогонь запалено командувачем військами Київського військового округу маршалом В. І. Чуйковим. До монумента веде широка алея, де розташовані 34 могили воїнів, які загинули в роки Другої Світової війни. Серед героїв гвардії старшина Нікіфор Шолуденко, який у листопаді 1943 року першим увірвався на своєму танку до центру Києва, начальник оборони Києва генерал-полковник Михайло Кирпонос, народний герой Югославії генерал-майор авіації Андрій Вітрук.

Протягом дня алеями носяться школярі, і це не дивно, тому що поруч знаходиться Будинок творчості (раніше відомий, як Будинок піонерів). Після відвідування гуртків діти гуляють парком, їздять на роликах та велосипедах. За земляним валом розташовано оглядовий майданчик, звідки відкривається вид на Києво-Печерську лавру. У вихідні дні в парку Слави багато молодят. Розписавшись в РАЦСі, вони приїжджають покласти квіти до пам'ятника Невідомому солдату. Ніхто не знає, коли зародилася ця традиція, але те, що вона добра і її варто продовжувати, ніхто не сумнівається. Ввечері з оглядового майданчика відкривається вид на вечірне місто. Очевидці відзначають дивну зорову ілюзію - яскраво освітлена магістраль являє собою своєрідну "дорогу в небо".

Одним з останніх пам'ятників, встановлених не тільки в парку Слави, а й в усьому Києві, є Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 рр. Спочатку було проведено відкритий всеукраїнський конкурс, переможцем якого став художник Анатолій Гайдамака і тепер ми можемо милуватися його ідеєю, втіленою в металі. В центрі монумента - дзвіниця у формі палаючої золотим полум'ям свічки. Внизу свічка опоясана хрестами, прикрашеними скульптурами журавлів. Пам'ятник відкрито у вересні 2003 року, а освячення його відбулося в листопаді 2008 року. Парк Слави в Києві - це місце, де можна відпочити душею від повсякденності, забути про проблеми та зануритися в історію.