Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> парки та сквери >> парк нивки

Адреса: перехрестя проспекту Перемоги з вулицею Дегтярівською

Як дістатися до парку Нивки: ст. метро Нивки, Берестейська

До недавнього часу парк Нивки в Києві складався з двох окремих частин: західної і східної, кожна з яких має свою власну історію.

Східна частина нинішнього парку Нивки розміщується на місці колишнього хутора Васильчики. У 19 столітті недалеко від перехрестя Брест-Литовського шосе (сучасний проспект Перемоги) з вулицею Дегтярівською був глибокий яр, по якому протікала річка Сирець. Трохи ближче до дороги знаходилися декілька хуторів. У 1859 році за наказом Олександра II територію цих хуторів було віддано в користування київському генерал-губернатору І.І. Васильчикову. Така передісторія виникнення Васильчиковської дачі, яка охоплювала територію в 55 десятин землі. Тут були ділянки лісу, кілька ставків, сіножаті, а також город і сад. У центрі садиби стояв двоповерховий особняк. Пізніше, після смерті генерал-губернатора, з легкої руки його вдови Катерини Олексіївни, яка займалася благодійною діяльністю, дача була віддана Свято-Троїцькому монастирю на Звіринці.

Події 1917 року сприяли тому, що землі Васильчиківської дачі були націоналізовані. Через кілька років запустіння і забуття на цю місцевість знову звернули увагу. У 1930 році навколо парку поставили глухий паркан, який повинен був захищати від непрошених гостей спецдачу одного з представників вищого партійного керівництва Києва, кому і було віддано парк. Ця дача переходила з рук в руки, вона належала то Любченко, то Кагановичу, то Хрущову, то Коротченко. У глибині парку було побудовано двоповерховий особняк, який з часом став обростати страшними легендами. Ходили навіть такі чутки, що коли за одним із власників приїхали "люди в цивільному", в цьому будинку він застрелив своїх дружину і дочку.

У 1962 році цю територію передали місту, було знесено паркани, парк відкрили для відвідування. Тепер він став називатися Парк імені ХХІІ з'їзду КПРС. Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва він отримав в 1972 році і був перейменований в Парк Нивки. Два роки по тому біля входу в парк з боку проспекту Перемоги встановили пам'ятник державному діячеві Д.С. Коротченко. Саме він був останнім власником Васильчиківської дачі.

На сьогоднішній день східна частина парку Нивки в Києві - це 44,94 га території, рельєф якої в більшості своїй горбистий, на північному сході обладнано ставки, що займають 2 га площі. Як було вже зазначено раніше, на території парку протікає річка Сирець. Вона утворює декілька джерел, деякі з них питні, особливо славиться своєю чистою питною водою джерело, що б'є біля залізничної станції Рубежівська. Садово-паркові ландшафти, представлені у східній частині парку Нивки, поділяються на 4 основні групи: регулярний, розташований біля входу, луговий (біля ставків), садовий, що займає 3,8 га території і розташований на місці колишнього плодового саду, і лісової, який є основним типом насаджень.

Ліс парку Нивки - це і природні, і штучні насадження, розташовані на 30 га площі. Загалом у парку виростають більше 90 видів і форм дерев і чагарників. Якщо в минулому більша частина парку була представлена дубом звичайним та вільхою чорної, то на сьогоднішній день насадження дуба займають лише близько третини від усієї території, а вільха, у зв'язку з прокладанням доріг та комунікацій, освітою колектора та різного роду екологічними факторами, була частково замінена вербою. Чималу частину парку Нивки в Києві займають насадження білої акації, які з'явилися як за допомогою самосіву, так і штучним шляхом. Також тут ростуть липа, клен, горіх, сосна звичайна, бук лісовий, береза звичайна, бархат амурський, черешня, слива і обліпиха. Місцями зустрічаються тополя, церціс канадський, абрикос та груша. Кущі представлені карликової канадської ялиною, барбарисом, бузком, снігоягодником білим і різними видами троянд.

Східна частина парку Нивки в Києві в достатній мірі облагороджена: тут працюють атракціони, збудовані дитячі і спортивні майданчики, прокладені доріжки. У цій частині парку знаходиться контора Шевченківського комунального підприємства з утримання зелених насаджень.

Західну частину парку Нивки, яка є більш сучасною в порівнянні зі східною, відкрили тільки в 1955 році. Вона була відділена від східної частини залізничними коліями. На той момент ця територія отримала назву парк Ленінського Комсомолу та стала активно розвиватися. Уздовж річки Сирец, що протікає по парку, були вириті штучні водойми, загальною площею в 3 га. У 1958 році тут з'явився Зелений театр, який на сьогоднішній день вже не функціонує, встановлені лавки та урни, відкриті атракціони, облаштовані танцювальні та спортивні майданчики. У центрі парку височіє пам'ятник комсомольців 20-х років.

Загальне число наявних у цій частині парку дерев і чагарників становить близько 65 видів. Найпоширенішими є: біла акація, тополя пірамідальна, снегоягодник білий, береза, туя західна. Зустрічаються насадження дуба: звичайного, пірамідального і північного (червоного). Є в парку клени різних видів: гостролистий, сріблястий, татарський і американський. У досить великій кількості є ясен звичайний і плакучий, сосна Веймутова, тополя білий, Болле, канадський і пірамідальний, черемха, ялина колюча, сиза і звичайна. У парку також ростуть фруктові дерева: абрикос, груша, яблуня, слива і шовковиця. Тут можна зустріти наступні види чагарників: барбарис, бузок звичайна, верба прутовидного, калина звичайна, свидина, ялина карликова та багато інших.

1991 рік став знаковим для двох парків. Товариство "Парк Нивки" (східна частина) взяло в оренду на 25 років парк Ленінського комсомолу.