Kievtown.net Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва |
||||
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ:
|
Адреса: вул. Банкова, 10 Як дістатися: доїхати на метро до ст. Хрещатик з виходом на вул. Інститутську, потім пройти нагору до вулиці Банкової; вийти на ст. метро Хрещатик (Городецького) та йти по вул. Городецького, через площу І. Франко, повз театр ім. Франка нагору/
Будинок з химерами, мабуть, найвідоміша будівля в Києві. Зараз будинок розташовується у центрі Києва, неподалык від Палацу президента України, а на початку 20 століття все було інакше. Тоді в цій частині Києва були проведені роботи по впорядкуванню цієї досі доволі занедбаної території. На місці осушеного Козиного болота побудували театру Соловцова (нинішній театр ім. І. Франка), а ділянка землі на кручі, що височіла над театром, продавалася на міському аукціоні за дуже низькою ціною, оскільки пона була геть непридатна для будівництва. Тому загальне здивування викликало рішення Владислава Городецького зводити там будинок для своєї родини. Повне ім'я польського архітектора - Лешек Дезідерій Владислав Городецький, саме так звали автора будівлі епохи модерна, яка стала однією з головних архітектурних пам'яток Києва. За однією з версій, ідея будівництва знайшла несподіване підкріплення завдяки суперечці. Кажуть, що в 1902 році в київському ресторані зустрілися три архітектори: Олександр Кобелєв, Володимир Леонтович та Владислав Городецький. В ході дружньої бесіди з'ясувалося, що Городецький придбав дешеву ділянку землі на Банковій, і збирається будувати там будинок. Знаючи про непридатність цієї ділянки для споруди чого б то не було, колеги були невимовно здивовані, та виказали скептицизм з приводу задуму Городецького. Зааз же архітектори уклали парі, за умовами якого Городецький повинен був протягом 2 років збудувати на схилі горба будинок, що він і виконав з нечуваним розмахом та успіхом. Сам Городецький на прийомі, який було організовано з нагоди закінчення будівництва, сказав такі слова: "Будинок, звичайно, дивний, але не знайдеться в Києві жодної людини, яка б, проходячи повз нього, не зупинила свій погляд". І він виявився правий, повз цього будинку байдуже пройти неможливо. Палац президента, розташований по сусідству, отримує від туристів значно менше уваги та захоплених поглядів, ніж цей дивний казковий замок.
Будинок з химерами побудований у стилі модерн, він виріс на вулиці Банкової в період 1902-1903 р.р. За рік побудували сам будинок, і ще два роки було витрачено на зовнішнє та внутрішнє їого оздоблення. Це був перший будинок у Києві, побудований з використанням нового матеріалу - цементу. Здійснення такого проекту могло служити ще й рекламною акцією продукції промисловця Ріхтера, що займався виробництвом цементу. Для того, щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі було вбито близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів. З боку вулиці Банковій будинок має три, а з боку театру ім. Івана Франка - шість поверхів. І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер'єри не повторюються більше ніде, у них відбилися не тільки фантазія й майстерність архітектора, але і його пристрасть до полювання. Зовні будинок являє собою незабутнє видовище. Фасад багато прикрашений фігурами реальних істот гіпертрофованих розмірів. Тут і дівчата верхи на рибах (їх часто мають за русалок), що розкинули свої сіті; і дельфіни, і морські гади, крокодили, величезні жаби, латаття небувалих розмірів, голови носорогів, антилоп, ящірок що стрімко біжать по струнких колонах; орли, що хижо розправляють крила; слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу. Усі ці елементи декору за своїми малюнками виконав відомий у ті роки скульптор Эліо Саля. Цей будинок біло задумано використовувати в якості прибуткового. Шість з семи квартир здавалися в оренду заможним людям - іншим постояльцям житло такого рівня було не по кишені. А один поверх - третій з боку двору, а перший з боку центрального входу з вулиці Банкової, займала квартира самого Городецького. Планування кімнат було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги: куховарок та покоївок. Це й логічно, адже персонал що обслуговує, повинен просипатися першим, щоб вчасно ще до пробудження мешканців приготувати все необхідне. Ближчве до полудня сонце попадало в кабінет Городецького, де він звичайно працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню. Ліворуч від центрального фасаду була влаштована альпійська гірка з фонтаном. Для мешканців Городецький створив максимально комфортні умови. Крім того, що будинок був оснащений усіма необхідними зручностями, на нижніх поверхах були виходи у внутрішні дворики - зазвичай придуткові будинки не мали таких надмірностей. У саду поруч із будинком був невеликий хлів, де тримали корову, і до сніданку кожний мешканець мав змогу випити кави зі свіжими вершками або молоком.
Що стосується внутрішнього декору - те він ще більш примхливий, ніж зовнішній. За правилами, які диктував модерн, будинок повинен бути гарним не тільки зовні, але й усередині, і Городецький прикрасив свій шедевр з великою майстерністю. Якщо входити з центральних дверей - саме звідси попадають у будинок нинішні поважні гості президента України, то перше приміщення відразу ж дивує й захоплює. Стіни цієї кімнати покриті розписами, на яких зображено підводний світ із затонулими кораблями. Центр стелі прикрашає ліпнина у вигляді спрута. Щупальця цього декоративного восьминога виконані у вигляді сплетіння раковин, морських зірок, рослин, усі вони розфарбовані в різні кольори та вкриті шаром перламутру. Виготовлений цей величезний восьминіг з гіпсу, його щупальця спускаються до самих стін. Якщо ліпнина в першому залі оригінальна, то люстра була втрачена, а нинішня - це копія, відновлена по фотографіях. Вона також виконана з перламутру та гіпсових елементів. Ліворуч знаходяться кімнати, що належали родині Городецьких. У цій частині будинку й на сходах, що ведуть нагору, під час реставраційних робіт вигляд приміщень віднові лі за фотографіями, які робив сам Городецький. Інша частина приміщень втратила декор у другій половині 20 століття, і була просто відремонтована. У колишній вітальні Городецького зараз розташовується малий переговірний зал. Самою яскравою оздобою цієї кімнати також є ліпнина, що зображує гірлянди квітів ірисів. Виконана вона у білих, рожевих та ніжно-зелених тонах. Крім того ця кімната, як і всі інші прикрашена мисливською атрибутикою - на стінах тут висять оленячі роги. У колишній вітальні, як і в інших кімнатах, встановлені старовинні груби, облицьовані кахлями рідкісной краси. Усі печі справні, і їх можна розтопити в будь-який момент, але оскільки в будинку давно функціонує централізоване парове опалення, то печі не використовують навіть із демонстраційною метою. В їдальні в око перш за все впадає - при її виготовленні були використані великі лосині роги. Ліпнина в їдальні теж дуже вигадлива - вона зображує всіляку городину та інші продукти: тут можна розгледіти і часник, і артишоки, і буряк, та багато чого іншого. Посуд та картини в цих кімнатах і в інших приміщеннях не збереглися, зараз кімнати прикрашені музейними експонатами. З залу-вітальні зі спрутом, на верхні поверхи ведуть сходи з білого мармуру. І самі сходи, і поручні, і гіпсовий декор чудово збереглися. Балясини виконані у вигляді орлиних лап з пазурами, на стінах закріплені гіпсові зображення мисливської зброї й трофеїв: тут і підбитий олень, і заєць, і цілі гірлянди з куріпок та іншої дичини, а також з ялинових галузей і шишок. Між 4 і 5 поверхами на сходах ще при Городецькому було встановлено електричний світильник у вигляді гігантського сома - він працює й зараз. Характерно, що якщо зовні будинок прикрашають живі тварини, то всередині всі вони представлені вже у вигляді здобичі мисливця.
Відомо, що Городецький придбав поруч ще одну ділянку для зведення другого будинку, але пристрасть до полювання закинула архітектора в Африку. Сафарі в Кенії коштувало чимало, тому в 1912 році Городецький заклав особняк Київському суспільству взаємних кредитів, і повернути собі його вже не зміг. В 1913 році Будинок з Химерами придбав Данила Балаховский, що служив агентом французького консульства в Києві. У період після Жовтневої революції й до Великої вітчизняної війни Будинок з химерами був комуналкою. Відом, що у ці роки будинок майже не постраждав, тому що в ньому мешкали викладачі, працівники мистецтва та інші передставники інтелігенції, які шанобливо ставилися до майстерності архітектора. Після ВВВ будинок став лікарнею ЦК КПУ. Це був самий нещасливий період для будинку. Усі стіни пофарбували олійною фарбою. У деяких кімнатах кількість шарів досягала 16 - усе це реставраторам довелося змивати, щоб розкрити вцілілі розписи. Медична апаратура, прикріплена до стін, створювала вібрацію, і в стінах з'явилися глибокі тріщини. Для стабілізації будинку нижні поверхи засипали землею, але ситуацію це не врятувало. Почали валитися цементні фігури, що прикрашають фасад будинку (усередині вони були порожніми). Будинок з химерами - одна із найганріших пам'яток Києва, гинув. У цей час закривалася на ремонт резиденція президента України - Маріїнский палац, і перенести її було вирішено в стародавню будівлю на Банковій. В 2003-2004 р.р. пройшла реконструкція будинку, яка по оцінках фахівців обійшлася в межах 30-40 мільйонів гривень. Були відновлені внутрішні інтер'єри будинку, розпис, паркет. Скульптури з фасаду зняли, заповнили їх зсередини та вкрили спеціальною фарбою, яка протягом 25 років гарантовано буде захищати їх від впливу атмосферних явищ. Стіни укріпили з використанням сучасних технологій. По закінченню реставрації будинок придбав статус Малої резиденції президента України, призначеної для прийомузакордонних делегацій. На базі Будинку з химерами працює музейно-культурний центр "Шедеври мистецтва України", який є філією Національного музею. Серед експонатів музею різні предмети декоративно-прикладного мистецтва, мальовничі полотна, скульптури. Гордістю музею є "Острозька Біблія" печатки Івана Федорова (1581 рік), бронзовий посуд, виготовлення якої датується 16 сторіччям до нашої ери, а також інші раритети. Музей працює тільки по суботах. Проводиться чотири екскурсії в день по попередньому запису.
Легенди та міфи:
Мешканці Києва та гіди вигадали романтичну й трагичну історію виникнення такого дивного будинку. Вони говорили, що Городецький побудував цей будинок на згадку про дочку, яка утопилася в Дніпрі (за іншою версією - у Середземному морі) чи то від нещасної любові, чи то через невдале сімейне життя. Буцімто, збожеволівший від горя батько, і спорудив цей склеп. Хоча, дочка Городецького прожила довге життя та дочекалася онуків. Самий скандальний міф розповідає про те, що автор проекту зовсім не Городецький, а інженер Микола Добачевский. Але доказів цього немає ніяких. Усі креслення підписані самим Городецьким, який уже заявив про себе, як оригінальний і самобутній архітектор, у своїх більш ранніх роботах.
|
Історична довідка: 1902-1903 р. - побудований Будинок з химерами 2003-2004 рр. - реставрація будинку
Авиабилеты дешево
buruki.ru - дешевые авиабилеты |
|||||||||||
|
|||||||||||||