Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> архитектурні пам'ятки >> аскольдова могила

Адреса: Паркова дорога

Як дістатися: найближчі ст. метро: Арсенальна, Дніпро

Аскольдова могила

Аскольдова могила розташована на правому березі Дніпра, недалеко від Липок. Давня легенда розповідає що у 882 році новгородський князь Олег хитрощами заманив сюди Аскольда та Дира, які княжили в Києві, та разом зі своїми воїнами вбив їх через те, що вони були "нешляхетного походження" та не належали до роду Рюрика. Олег був опікуном неповнолітнього князя Ігоря, сина Рюрика, и тому сам заступив княжий престол в Києві. Ставши правителем, Олег пообіцяв перетворити Києв в "матір міст руських". Про Аскольда відомо, що він був покликаний до Києва самими киянами, хрестився в Царграді (Константинопіль) у 860-х роках, згідно іншим літописам, Дир та Аскольд захопили владу в Києві самовільно, и були вони, дійсно не княжого роду. Згідно старовинному переказу, Аскольд буд похований в тому місці, де загинув, а місцевість назвали в його честь Аскольдовою могилою. Князь Олег виправдав себе в очах нащадків. Саме Олег об’єднав дрібні князівства в єдину східнослов’янську державу з центром у Києві. Саме він отримав перемогу над візантійським Царградом, закріпивши на його воротах свій щит. Цю подію в "Пісні про віщого Олега" відобразив відомий російський поет О.С. Пушкін.

З переказів відомо, що на цьому місті, княгиня Ольга, дружина князя Ігоря, збудувала дерев’яну церкву св. Миколи Чудотворця (християнське ім'я Аскольда – Микола). Відомо, що в 971 році син Ольги Святослав, який увійшов в історію завдяки жорстокому переслідуванню християнства, зруйнував церкву.

Через 19 років князь Володимир відбудував церкву, а в 1036 році тут було засновано жіночий монастир. Могила Аскольда розташована в підвальному приміщенні під церквою, саме там знаходиться кам’яний саркофаг.

Місцевість, відома зараз як Аскольдова могила, колись ще називали Угорським урочищем, в пам’ять про прадавнє поселення угорців, яке знаходилося тут у 898 році. Також існує версій, що назва Угорське урочище походить від старослов'янського "угр" - крутий землистий берег. Невідомо, яка з цих версій історично обґрунтована, але у 1997 році на цьому місці було встановлено пам'ятний знак на честь перебування угорців, які пересувалися з Поволжя на територію сучасної Угорщини.

Аскольдова могила

У 1919 році кладовище було остаточно зачинено, а у 1932 році розпочалося його розорення. Металеві деталі надгробків та огорож було вилучено на металобрухт. У грудні 1934 року Київрада видала наказ, згідно якого некрополь Аскольдова повинен був перетворитися на міський парк. На той час кількість поховань налічувала близько 2 тисяч. Хоча, цвинтар на Аскольдовій могили був значно менший, ніж Байковий, він вважався елітним. Тут знаходилося багато надгробків на склепів, які мали не лише історичну, але й художню цінність. Наприклад, усипальниця баронів Штейнгель була збудована за проектом В. Городецького, відомого в Києві архітектора, автора Дому з химерами, а також багатьох інших цікавих будівель. У зв’язку зі зміною статусу частину огорож знесли, декотрі могили зрівняли з землею, а частину перенесли на інші кладовища міста. Частина поховань залишилася. Церква Миколи Чудотворця була перетворена на парковий павільон. Поверх церкви надбудували колонаду за проектом архітектора П.Р. Юрченко, яка простояла до 1998 року, коли була знесена у зв’язку з проведенням реставраційних робіт.

Тут були поховані пілот-ас Є.М. Крутень та П.М, Нестеров. Який придумав та виконав "мертву петлю" (їх могили були перенесені), професор медицини Мерінг, та інші видатні діячі.

Під час німецько-фашистської окупації на Аскольдовій могилі було німецьке кладовище, яке ліквідували після визволення Києва радянськими військами у 1944 році. Пізніше тут стали ховати воїнів, загиблих під час визволення Києва, а у 1957 році останки загиблих перенесли в Парк Вічної Слави. За період 1997-1998 рр. церкву на території Аскольдової могили від реставрували. Повернувши їй первісний історичний вигляд.

Легенди та міфи:

Аскольдова могила

Існує легенда, що у 882 році до берегів Дніпра пристав човен, в котрому до Києва приплив князь Олег, який на той час був спадкоємцем князя Рюрика та опікувався неповнолітнім сином князя, Ігорем. З "Повісті минулих літ" відомо, що варяги Аскольд та Дір були воїнами з дружини Рюрика (по іншій версії – боярами), та не мали законних повноважень на княжіння в Києві. Підступом князь Олег заманив їх на Дніпровський схил, та разом зі своїми воїнами вбив обох правителів Києва, після чого посів на київський престол і став правити. Інші літописи вказують на те, що Аскольд буд полянським князем, нащадком засновника Києва князя Кия. З інших джерел інформації можна довідатись, що Дір був попередником Аскольда, та помер задовго до появлення його в Києві.

Дуже романтична легенда розповідає про виникнення чоловічого монастиря поблизу Аскольдової могили. У 1113 році великий князь Мстислав Володимирович, син Володимира Мономаха, повертався додому з полювання о пізній порі. Князь заблукав в густих хащах – саме так тоді виглядав Печерськ. Раптом, в глибині заростів князь побачив яскраве світло, яке випромінював образ Святого Миколая, що виднівся на великому пні біля дороги. В пам’ять цієї події Мстислав заснував при церкві Св. Миколая жіночий монастир, який згодом було перетворено в чоловічий.