Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> музеї київа >> музей мамаєва слобода

Адреса: вул. Михайла Донця, 2

Телефон: +38 (044) 361 98 48

Розклад роботи: вівторок-п'ятниця з 11:00 до 19:00, субота з 11:00 до 20:00, неділя з 8:00 до 20:00, вихідний – понеділок.

Як дістатися: найближча ст. метро Шулявська.

Мамаєва слобода

Музей української архітектури й побуту Мамаєва Слобода розташований в історичному місці: за вісім кілометрів від Хрещатика, біля витоку річки Либідь, на території в 9,2 га землі. Більше трьох сотень років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. На цьому місці колись розташовувалася монастирська пасіка. Поруч проходив шлях на Васильків, на Білогородку. Пізніше тут висадили сади, з'явилися підсобні радянські господарства, було розбито парк. "Україна - терра козакорум" ("Україна - земля козаків") - цей вислів французького інженера-картографа Гійома ле-Васер де-Боллана став гаслом Мамаєвої Слободи.

Центр народознавства Мамаєва Слобода, як офіційна юридична установа, був зареєстрований 9 липня 1990 року. Своїм рішенням Київрада передала музею ділянку землі в постійне використання. Центр було створено методом відтворення живої історії з метою популяризації національних традицій та відродження звичаїв. Територія заповідника невелика - це приватизована частина парку "Відрадний". Усі двадцять будинків розташовані дуже близько, але грамотно розділені між собою зеленими насадженнями. Необхідно відзначити, що з моменту започаткування Мамаєвої Слободи й до фактичного відкриття музею пройшло 19 років. Офіційною датою відкриття Мамаєвої Слободи є 9 липня 2009 року.

Трохи далі видніється вітряк, який вважався здавна символом мирної хліборобної України. Повністю відтворено інтер'єри садиб козаків-джур, козацького старшини, коваля, гончара, ворожки. Всі вони складаються з господарських будівель й необхідного інвентарю. Всі об'єкти в Слободі природні, наприклад, якщо стоїть криниця, то з неї можна напитися води. У кузні працює коваль, а в гончарній майстерні - гончар. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданчиком та управою.

Пройшовши через задню калитку садиби, відвідувачі потрапляють до річки. Тут можна спробувати рибну юшку й випити горілки. Не однією юшкою пригощають відвідувачів, тут можна навіть порівняти страви благородної, міщанської, селянської та козацької кухонь. Унікальним є й посуд, в якому подають страви. Його зроблено за історичними зразками, спеціально на замовлення. У Мамаєвій Слободі також можна приміряти справжній український наряд. На свята ставлять імпровізовану сцену, на якій виступають фольклорні колективи, кінний каскадерський козацький театр. Безпеку забезпечують козаки, які об'їжджають Слободу з дозором.

Рослинність у Мамаєвій Слободі типово українська: дуби та калини. Цю територію засаджували протягом останніх 8 років, готуючись до відкриття музею. Багато тут й старих плодових дерев, оскільки це були землі плодового саду, який належав Раді Міністрів СРСР. Багато відвідувачів відзначають, що атмосфера в музеї нагадує українське село. До цих пір при вході у Мамаєву Слободу діє так званий етнічний дрес-код. Так, при відкритті музею всі, хто прийшов у вишиванці, проходили безкоштовно. Такі нюанси діють досі. Деякі вже встигли охрестити Мамаєву Слободу другим Пирогово в центрі Києва.