Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> музеї київа >> музей київська фортеця

Адреса: вул. Госпітальна, 24

Телефон: +38(044) 235 01 46

Розклад роботи: щодня з 10:00 до 18:00, вихідний – понеділок.

Як дістатися: найближча ст. метро Печерська.

Косий капонір

Госпітальне укріплення Київська фортеця розташоване на Черепановій горі, паралельно нижньої частини бульвару Лесі Українки. Це укріплення в стінах Київської фортеці з'явилося в 1844 році, хоча план розширення фортеці було затверджено ще в 1830 році. На сьогоднішній день до складу історико-архітектурної пам'ятки України "Київська фортеця" входить музей "Косий капонір", а також: Києво-Печерська Лавра, територія музею історії Великої Вітчизняної війни, завод "Арсенал" та інші об'єкти, розташовані в Печерському районі. Історико-архітектурний пам'ятник (зараз він називається пам'ятник-музей) "Київська фортеця" було засновано як філію Музею історії Києва, його відкриття відбулося в 1927 році. Основний фонд музею налічує понад 17 тисяч експонатів.

Перше, що викликає подив у більшості відвідувачів, це своєрідна назва укріплення - "Косий капонір". Цю оборонну споруду назвали саме так через те, що вона розташована під кутом до земляного валу фортеці, полегшуючи тим самим ведення артилерійського флангового вогню. Основними матеріалами, які використовувалися при зведенні капоніра, є камінь та цегла. Спочатку захисна споруда представляла собою систему 10-15 метрових земляних валів, оточених глибокими ровами. Вали наскрізь прорізали 40-метрові тунелі (патерни), бічні скоси яких були викладені цеглою та закриті з обох сторін решітками. Капонір мав наземну та підземну частини. Так, наземна частина виходила на схили Черепанової гори, а по периметру капоніра стояли гармати, розташовані на валах. Підземна частина використовувалася для зберігання боєприпасів та тимчасової дислокації солдатів.

Київька фортеця пережла багато чого на своєму віку. У середині 19 століття у "Косому капонірі" було облаштовано в'язницю для політв'язнів. Бійниці для рушниць замінили вікнами з гратами, з приміщень, які спочатку призначалися для солдатів та зберігання зброї, зробили камери для в'язнів. Були обладнані карцери, в які саджали за порушення тюремного порядку (каралися навіть розмови між засудженими). Серед ув'язнених були учасники Польського повстання 1863 року, солдати Селенгінського полку, які організували повстання в 1905 році, а також військові Саперного батальйону, які збунтовалися в 1907 році. Засуджених до смерті державних злочинців страчували через повішення. Убієнних ховали прямо біля шибениць, які знаходилися біля Лисогірського форту. Незважаючи на сповідь перед смертю, поховання державних злочинців за православним звичаєм було категорично заборонено. За суворий режим та товсті стіни напівпідвального приміщення "Косий капонір" назвали "Київським Шліссельбургом" (в'язниця в замку Шліссельбург на території Ленінградської області).

На сьогоднішній день "Косий капонір" перетворено на підземний музей, експозиція якого присвячена історії вітчизняної фортифікації. Експонати музею жваво розповідають про історію власне капоніра. Заходячи до музею, відвідувачі переносяться в ті часи, коли в капонірі діяла в'язниця строгого режиму. Арештантські камери лякають своєю аскетичністю. В них немає нічого крім ліжок, застелених соломою, й так званої параші (спеціальна бочка, яка виконувала функції туалету). Є тут і маленькі приміщення площею не більше двох метрів, які використовувалися як карцер. Потрапляючи в карцер, арештант повинен був як би "усвідомити" свою поведінку, адже температура тут трималася на рівні нуля, а підлогу спеціально заливали водою, щоб ув'язнені не мали можливості присісти або ще того гірше прилягти.

Серед експонатів музею, які привертають увагу - особисті речі ув'язнених, військова форма охоронців, різні види зброї, судові документи, старовинне приладдя. Особливо цікава карета смертників, в якій возили на страту Дмитра Богрова, який вбив Столипіна. В процесі реставрації однієї з частин укріплення, зокрема великого склепінчастого залу, виявили, що тут відмінна акустика. З тих пір це приміщення стало основним залом для проведення вечорів камерної музики.

На території капоніра діє ще один музей - музей Трипільської культури, відкритий в 2004 році. Цей музей заснований на приватній колекції. Тут виставлені експонати обмундирування різних часів, цінні історичні документи, що стосуються історії міста й самої фортеці, матеріали, які свідчать про нюанси зведення оборонних споруд ще за часів трипільської культури.