Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> розваги у києві >> концертні зали києва >> будинок вчителя

Адреса: вул. Володимирська, 57

Телефон: +38 (044) 234 30 72

Як дістатися: найближча ст. метро Театральна, Золоті ворота.

Будинок Вчителя

Історія Будинку Вчителя у Києві почалася у 1899 році, коли Міністерство народної освіти Росії схвалив заснування в місті Педагогічного музею. Відкриття музею відбулося у 1901 році. Спочатку у музею не було власного приміщення, тому експозиція розміщувалася у приміщенні Троїцького народного будинку, а потім у будинку Вищих жіночих курсів. У колекції музею були різні наочні приладдя, підручники, матеріали по історії освіти та інше.

Основна частина експонатів була подарована музею, а деякі придбали на засоби підприємця та мецената, дійсного статського радника Могилевцева, який був також головою Киевскаого Біржового комітету. Для ремонту приміщень музею Могилевцев також виділив більш 500 тисяч карбованців. Поступово колекція музею ставала усе збільшувалася. Тут були й шкільні парти, і репродукції відомих картин, атласи, глобуси, дитячі твори, малюнки, вироби дитячої творчості та багато чого іншого. Музею належала багата бібліотека, для обміну досвідом сюди приїжджали вчителя з різних куточків Росії. Згодом установі стало тісно в арендованих приміщеннях, і після тривалих переговорів Міська дума віддала музею частину території саду Першої київської чоловічої гімназії - тут було вирішено будувати власний будинок для музею. Нарешті, 30 липня 1910 року в день народження цесаревича Олександра, відбулося освячення будівництва. Автором проекту став архітектор П.Ф. Альошин, велося будівництво з 1910 по 1911 роки, а керував ним відомий у Києві підрядник Гінсбург.

Будвівля музею виконаний у манері класицизму з елементами античності. На рівні третього поверху розташовується фриз із барельєфами, виконаними по ескізах скульпторів Л. Дітріха та В. Козлова. Відомо, що на етапі завершення оздоблюваних робіт будинок оглянув прем'єр-міністр Росії П. Столипін - це трапилося незадовго до його загибелі. Тоді ж митрополит Флавіан у присутності багатьох високопоставлених осіб.

Нарешті, восени 1911 року музей одержав власне приміщення, і переїхав на Владимирську вулицю, у будинок, що став згодом пам'яткою архітектури 20 сторіччя. У жовтні 1912 року в музеї почали працювати виставочний, лекційний та концертний зали, бібліотека та читальний зал, обладнані найкращим чином кабінети фізики, хімії та природознавства. З лекціями тут виступали корифеї педагогічної науки з різних країн, у концертних залах проходили виступи симфонічних оркестрів та хорових колективів. Завдяки допомозі київських купців до 1915 року відвідування педагогічного музею було безкоштовним.

У перші ж дні Першої світової війни Київ став прифронтовим містом, тому згідно з Особливими правилами військового відомства, музей був евакуйований у тилові міста Орел та Курськ. Після Жовтневої революції частина приміщень Педагогічного музею орендувала Центральна Рада, очолювана Михайлом Грушевським, і саме тут був підписаний 4-й Універсал, що проголошував народження Української Народної Республіки. В 1917 році в музеї були проведено два перші з'їзди українських учителів. У роки Громадянської війни, коли влада в місті неодноразово мінялася, а вся інфраструктура міста перебувала в напівзруйнованому стані, у будинку розміщувалася школа льотчиків, потім добровільна білогвардійська дружина та інше. Але, на щастя, усі експонати музею в ті роки не постраждали. Зміна хазяїв у музеї тривала ще довго. Один за одним у якості постояльців перемінялися: Українська державна академія мистецтв, знову військові, Музей революції, Київський облвиконком - у підсумку до 1934 року внутрішні приміщення колишнього музею перебували в жалюгідному стані.

Будинок Вчителя

В 1937 році будинок відремонтували й перебудували при сприянні автора проекту Павла Альошина, після чого тут розмістилася Київська філія Центрального музею В. І. Леніна. У результаті реконструкції фасад будинку майже не змінив свого первісного вигляду, в той же час, збільшивши корисну площу будинку.

Коли в 1941 році радянські війська залишали Київ, музей, як і більшість будинків у центрі міста, було начинено радіокерованими мінами. Вцілів будинок тому, що німецькі сапери виявили вибухівку та змогли вчасно знешкодити міни. Після звільнення Києва в числі перших був відновлений Музей В.І. Леніна, який розташовувався тут аж до 1982 року, коли в нього з'явилося нове приміщення. З тих пір у будинку розташовується Будинок Вчителя, а кілька приміщень віддані під Музей педагогіки. Зараз у концертному залі Дому Вчителя регулярно відбуваються різноманітні концерти, театральні вистави та інші культурні заходи.