Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> палаци >> жовтневий палац

Адреса: вул. Інститутська, 1

Телефони: +38 (044) 278 78 92, +38 (044) 279 15 82

Як дістатися: найближча ст. метро Майдан Незалежності

Жовтневий палац

Жовтневий палац - колишня назва Міжнародного центру культури та мистецтв. Розташований він на центральній площі Києва - на площі Незалежності. Будинок стоїть на парогбі так, що його стрункі білі колони видні здалеку.

У минулому тут містився Інститут шляхетних дівиць. Свою роботу він розпочав 22 серпня 1838 року. Це був навчальний заклад закритого типу, випускниці якого одержували право працювати виховательками у дворянських та купецьких родинах. Спочатку цей інститут розміщався в будинку фельдмаршала Остен- Сакена (будинок не зберігся до нашого часу.). А в період з 1838 по 1842 роки по проекту архітектора В.І. Беретті для інституту побудували власний будинок у манері пізнього класицизму. В 1890-х роках до головної споруди прибудували кам'яний корпус у два поверхи, з'єднавши його з основним корпусом переходом на рівні другого поверху.

В Інституті шляхетних дівиць могли навчатися дівчата із дворянських родин, а з 1852 року сюди стали приймати й панянок з родин купців першої гільдії, а також дочок почесних громадян. На початку 20 століття річна вартість навчання рівнялася 350 карбованців сріблом. Для вступу абітурієнтка повинна була подати в приймальну комісію прохання на ім'я директриси, свідчення про дворянство та хрещення, про стан здоров'я, щеплення від віспи, відомості про отриману початкову освіту, письмове зобов'язання, щодо своєчасного внесення грошей за навчання. На навчання приймали дівчат у віці від 8 до 13,5 років. Курс навчання тривав шість років, а враховуючи підготовчий клас - сім. Увесь навчальний курс розподілявся на три класи, І в кожному дівчата знаходилися по два роки.

Крім документів майбутні учениці повинні були мати перелік обов'язкових речей, у який входили: 24 сорочки, 6 простирадл, 12 пара нитяних панчіх, 12 полотняних білих хусточок, 6 рушників, 4 серветки, столовий сервіз, що полягає з однієї звичайної та однієї срібної ложок, звичайного ножа та виделки. Одяг та підручники ученицям надавалися безкоштовно.

Дівицям викладали Закон Божий (православний та римсько-католицький - для польських панянок), російську мову та літературу, історію, географію, арифметику, основи фізики й мінералогії. З мов учениці займалися: польською, німецькою, французською. Крім того біли уроки малювання та поліграфії, музики, церковного співу, танців, рукоділля та домашнього господарства.

У першому та другому класах в інституті викладали кращі педагоги з гімназій Києва, у третьому - випускному класі - професора київського Імператорського університету Святого Володимира. Серед відомих випускниць київського Інституту шляхетних дівиць - концертні виконавиці Е. Єльчанова, О. Долпер, О. Тольберг, оперні співачки Е. Рафилович і О. Меньшикова, поетеса Н. Забєло, відома як Наталя Забіла.

При вступі в інститут усі дівиці складали іспити, а по їхніх результатах дівчинок розподіляли в різні класи. Щоб перейти в наступний клас, потрібно було скласти екзамени з Катехізису та Священної історії, граматиці, трьом з вищезгаданих іноземних мов. Учениці повинні були володіти чотирма арифметичними діями із цілими числами й дробом, мати загальні поняття про географію й мінералогії. Безкоштовні уроки музики та співу давали тільки по півгодини на тиждень лише найобдарованішим ученицям, а платні уроки коштували 30 карбованців на рік, ними могли скористатися усі бажаючі. Випускниці одержували атестат, що підтверджував отриману освіту.

Інститут шляхетних дівиць існував у Києві до 1919 року, потім його скасували, і розмістили тут військові підрозділи. З 1934 по 1941 рік у колишньому інституті працював НКВС УРСР, а у період окупації - гестапо. Надалі будинок було зруйновано. В 1952 році група архітекторів, очолювана А.І. Заваровим, розпочала відновлення будинку. Цей проект став справжньою всенародною справою. Крім професіоналів у будівництві брали участь студенти, відомі діячі культури та мистецтва, такі як: Максим Рильський, Володимир Соссюра, Андрій Малишко, Гнат Юра, Лев Ревуцький, Амбросії Бучма, Наталія Ужвій та інші. У грудні 1957 року будівництво було закінчено. У нового будинку з'явилася напівротонда, а також гранітні сходи з балюстрадою по центру. З цього моменту тут почав свою роботу Жовтневий палац культури.

Відтоді на різних заходах, проведених у палаці, побувало більш 40 мільйонів людей, значну частину з яких становлять діти - адже саме в Жовтневому палаці культури проводяться традиційні новорічні дитячі ялинки.

Протягом багатьох років у палаці діяли кружки художньої самодіяльності, займалися народні ансамблі, різні клуби та об'єднання. Тут свої перші творчі кроки робили багато знаменитих артистів, такі як: Дмитро Гнатюк, Анатолій Соловьяненко, Белла Руденко, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак та інші.

Зараз Жовтневий палац носить назву Міжнародного центру культури тамистецтв. У його стінах часто проходять різні конкурси та фестивалі, а на сцені виступають як професійні, так і самодіяльні колективи з Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Литви, Естонії й багатьох інших країн миру.

У Міжнародному центрі культури та мистецтв є своя бібліотека, що нараховує більш 70 000 екземплярів. Тут регулярно проходять зустрічі із суспільними, державними та культурними діячами, проводяться семінари, з'їзди, розміщаються виставки, відзначаються різні ювілейні дати. Концертний зал Жовтневого палацу є однією з самих популярних майданчиків Києва, який обирають для своїх виступів музичні колективи, що гастролюють, співаки, театральні трупи.