Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> спорткомплекс олімпійський

Адреса: вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 55

Телефон: +38 (044) 220 84 39

Як дістатися до Олімпійського: ст. метро Республіканський стадіон, Палац спорту

Спорткомплекс Олімпійський

Спорткомплекс Олімпійський у Києві розташовано в самому центрі столиці України, біля станцій метро Республіканський стадіон та Палац спорту. Питання про будівництво у Києві стадіону піднімалося ще в 1914 році, але реалізації цього задуму завадила Перша Світова війна. Тільки через кілька років, у 1919 році, влада міста повернулася до своїх планів, обравши для будівництва стадіону територію Пушкінського парку, але прихід Денікіна аж ніяк не сприяв будівельним роботам, тому їх було знову призупинено. У зв'язку з тим, що у Києві планувалося провести II Всеукраїнську олімпіаду, питання зі стадіоном знову було активізовано. Київська губернська рада фізичної культури після ретельного ознайомлення з місцевістю Олексіївського парку затвердила цю територію для будівництва Червоного стадіону. Проект було розроблено інженером Л.І. Пільвінським, а роботи проводили 5-й обласний Київський Держбуд, червоноармійці й допризовники. Губернська спортивна олімпіада все ж таки відбулася на новому Червоному стадіоні, її урочисте відкриття відбулося 12 серпня 1923 року.

Незважаючи на всі свої переваги, Червоний стадіон мав й ряд недоліків, основним з яких був той факт, що його головна вісь проходила із заходу на схід, але не як прийнято нормами, з півночі на південь. У зв'язку з цим після того, як Київ став офіційною столицею Української РСР, було прийнято рішення про будівництво нового стадіону за всіма існуючими правилами та нормами, розрахованого на 50 тисяч посадкових місць. У 1936 році за участю архітектора М.І. Гречіна почалися будівельні роботи.

Спочатку, обираючи місце для будівництва стадіону, міська влада звернула увагу на вулицю Червоноармійську, яка на той момент активно забудовувалася, до того ж мала дуже зручну транспортну розв'язку, тому що перебувала на одній із головних магістралей міста. Як відзначають історики, при будівництві стадіону до уваги бралися такі фактори: якість повітря (адже при заняттях спортом людина активно вдихає кисень), наявність зелених насаджень, які б очищували повітря (поруч був парк), географічне розташування і рельєф ділянки (щоб максимально розумно спланувати спортивні майданчики й трибуни), зручний та швидкий під'їзд до стадіону.

На той момент стадіон займав територію 55 гектарів, основні входи було сплановано зі сторін передстадіонних площ (вулиці Червоноармійська й Прозорівська). Центральний вхід розташовувався з боку вулиці Червоноармійської, де знаходилися квиткові каси. Згідно з генеральним планом усі спортивні об'єкти стадіону розташовувалися на трьох рівнях, які були об'єднані в єдине ціле трьома дорогами, що проходили територією парку. Спортивні зони було згруповано за ознакою їх призначення: майданчики демонстраційного характеру, розташовані в основі стадіону, і навчально-тренувальні бази, віддалені на більш високі рівні.

Генеральний план стадіону передбачав наявність основних спортивних об'єктів: футбольного поля, легкоатлетичної бігової доріжки, тенісного корту, а також майданчиків для волейболу та баскетболу. Для створення максимально прийнятних умов, основне ядро стадіону було розташоване в напрямку північ-південь, щоб сонячні промені не засліплювали ні глядачів, ні спортсменів. Характерною рисою цього стадіону була наявність двох спортивних ядер - спортарени, оточеної головними трибунами, і тренувального об'єкту, розташованого у парку. Важливим елементом будь-якого стадіону є флагшток, що служить для підняття прапора в дні спортивних змагань та різного роду урочистостей. На Республіканському стадіоні він розташовується з боку західних трибун між біговою доріжкою й доріжкою для стрибків у довжину та із жердиною.

Окрім основних спортивних зон, стадіон мав у своїй структурі й спортивні споруди, які призначалися для обслуговування спортивних колективів, які брали участь у змаганнях. При спортивному павільйоні був внутрішній двір для фізичних розминок. На першому поверсі розміщувався зал для підняття тяжів, на другому - зал засідань на 150 місць, а на третьому - готель і зали для боротьби та боксу.

Відкриття нового стадіону мало відбутися 22 червня 1941 року о 17.00. Тут повинен був проходити футбольний матч на першість СРСР між київським Динамо та московським ЦСКА. Стадіон ретельно підготували до відкриття - вся арена була обвішана портретами вождів партії, членів уряду, скрізь красувалися гучні спортивні гасла. Глядачам, які прийшли на відкриття, було сказано, що свято переноситься і обов'язково відбудеться, коли ворог буде переможений і вигнаний з території країни. Саме так і сталося. Обіцяний матч відбувся після визволення Києва (правда на стадіоні Динамо) і багато залишившихся в живих уболівальників пройшли на стадіон за своїми старими квитками.

Офіційно стадіон було відкрито в 1948 році і названо Сталінським Республіканським стадіоном, а пізніше його нарекли Республіканський стадіон імені Н.С. Хрущова. А з 1963 року він став називатися Київський центральний стадіон. У 1965 році у зв'язку зі збільшенням чисельності населення Києва, було прийнято рішення про проведення реконструкції стадіону. За два роки, з 1966 по 1968, було добудовано: 2-й ярус трибун, критий тенісний корт, два тренувальних футбольних поля, кілька відкритих майданчиків для гри в теніс, волейбол, тренувальний сектор для метальників, трамплін для стрибків на лижах. Наступна реконструкція вже перейменованого Республіканського стадіону відбулася в 1979-1980 роки у зв'язку з підготовкою до Олімпіади-80.

У 1996 році Наказом Президента України Державне спортивно-виробниче підприємство Республіканський стадіон отримало статус Національного спортивного комплексу, який було перейменовано у НСК Олімпійський. У 1997-1999 роках проводилися реконструкційні роботи з метою наближення стадіону до міжнародних стандартів: капітально переобладнано трибуни, облаштовано індивідуальні сидіння для глядачів, замінено покриття бігових доріжок.

Спорткомплекс Олімпійський

Сучасний спорткомплекс Олімпійський має у своїй структурі наступні об'єкти: велику та малу спортивні арени, спортивний павільйон, репортажно-інформаційний комплекс (коментаторські й апаратні приміщення, телевізійні студії), два табло (північне та південне), трибуни з урядовою ложею, суддівську ложу, вбудовану у нижньому ярусі трибун. Крім того, на території спорткомплексу розташовано: каток, криті та відкриті тенісні корти, тренажерний зал, готель Спорт і багато інших об'єктів. На даний момент деякі приміщення спорткомплексу здаються в оренду різним підприємствам.

На сьогоднішній день йде активна реконструкція спорткомплексу Олімпійський у Києві, проводяться підготовчі роботи до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Велися довгі дебати, яким же має бути стадіон. Остаточний варіант концепції його розвитку було прийнято містобудівною радою міста. У планах побудувати палаци для водних й ігрових видів спорту, легкоатлетичний манеж та фітнес-центр, підйомники й ескалатори, що ведуть на Черепанову гору, щоб полегшити доступ для інвалідів, функціональні в'їзди і виїзди, відкрити додаткові стоянки й паркінги. Цікаво, що відкриті спортивні майданчики (футбольний, тенісний та баскетбольний) будуть доступні як професійним спортсменам, так і аматорам.