Kievtown.net Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва |
||||
РІКИ КИЄВА:
|
Ріка Сирець у Києві вважається чи не найпідступнішою річкою, яку багато хто називають струмком. У неї досить швидка течія, через що вона не раз "роз'їдала" береги. У своїй течії річка має декілька притоків. Один розташований між станціями метро Святошин та Нивки, а інший - неподалік від залізниці, біля історичного місця Галагани. Існує декілька версій походження назви річки Сирець. Одна з них полягає в тому, що верхня течія річки проходить в дуже глибокому яру, дно якого покрите рослинністю. Це місце характеризується вогкістю, що й сприяло виникненню назви річки. До того ж, в Україні є кілька річок під назвою Сирець, але далеко не біля кожної з них видобувають глину. Однак, не на всьому шляху своєї течії Сирець проходить по поверхні, в деяких місцях, річку взято у колектор. У нижній частині Сирець впадає в одне з озер системи Опечень, поблизу станції метро Оболонь. Ці озера з'єднані колектором із Дніпром, трохи нижче Московського мосту. Довжина Сирця - 9 кілометрів, велика частина басейну річки прорізана глибокими ярами, а нижня частина її русла пролягає по рівнинній Оболоні. На території поблизу річки Сирець в результаті археологічних розкопок були виявлені пам'ятки часів трипільської та зарубинецької культур. Перша офіційна згадка про річку Сирець датована 1240 роком. Назва річки зустрічається в грамоті князя Романа Галицького, який передав у відання Києво-Печерської лаври землі, прилеглі до річки Сирець. У 1381 Сирцем названо село, яке київський князь Володимир, син князя литовського Ольгерда й онук легендарного князя Гедеміна, подарував Домініканському монастирю. Причому в документах того часу фігурували назви Сирець та Серец. Потім землі біля річки купив магнат зі Сквири Юрій Івантович, в 1660-х роках - їх придбав Станіслав Векгора (Вигора), ім'ям якого було названо сучасну Вигурівщину. В 17-18 століттях берега річки Сирець стали забудовуватися невеликими хуторами, були організовані численні запруди. На річці функціонували 16 водяних млинів, деякі з яких працювали аж до 19 століття. Тут висадали яблуневі сади, а численні джерела біля Сирця славилися своєю смачною водою. У першій половині 19 століття урочище Сирець було включено в міську межу. У 40-х роках 19 століття на берегах річки розміщувалися військові табори, які дали назви місцевим вулицями Лагерній (тепер Дорогожицька) та Тираспольській (від Тираспольського полку). На початку 20 століття ліва притока річки Сирець мала дуже важливе значення. Однак, про її розміри красномовно свідчить назва Курячий брід. Притокою Курячого Броду є струмок Западинка (Западинський), на ім'я якого було названо вулицю Западинська. На сьогоднішній день річка Сирець представляє собою цівку води, що витікає із дренажної труби. Навколо нічого, крім зарослого очеретами болота. Незважаючи на свої невеликі розміри, цей струмочок живить цілий каскад ставків, які протягнулися уздовж всього парку Нивки. Сучасні ставки - це занедбані, нечищений, квітучі та вонючі острівці води, на берегах яких можна навіть іноді побачити любителів рибної ловлі. З каскаду ставків витікає вже не маленький струмочок, а повноводний потік, який проходить прямо під пероном залізничної платформи Рубежівська. Далі щосили б'ють джерела, причому тутешні жителі зуміли дуже красиво їх облагородити. Потім Сирець закуто у колектор, й проходить він під нещодавно розширеним залізничним мостом біля станції метро Сирецька. Таким чином, річка тече протягом двох-трьох кілометрів, потім виходить на поверхню. Тут через Сирець прокладено місток з металевими шпаківнями. Далі в Сирецький струмок впадає Курячий Брід - справжнісіньке болото в тому місці, де дві київські річки зливаються в одну.
|
Авиабилеты дешево
buruki.ru - дешевые авиабилеты |
|
|
|||