Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> ріки києва >> ріка глибочиця

Стародавня ріка Глибочиця в Києві брала свій початок на Лук'янівці, далі проходила в районі сучасних вулиць Кмитів Яр, Глибочицької та Смирнова-Ласточкіна, доходила до нинішнього Вознесенського підйому, завертала до Дніпра, перетинаючи Поділ. Протяжність русла річки на той період становила близько 20 км. У 17 столітті з метою захисту північної частини Києва від турецької навали берега Глибочиці зміцнювали земляними валами. З трьох сторін Подолу існувала дерев'яна стіна з вежами та брамою.

До 18 століття в Глибочицю впадав правобережна притока Киянка, яка проходила за нинішніми Кожум'яками та Киянівським провулком. На той момент у своєму нижньому плині ріка була північною межею Подолу. Русло річки Глибочиці проходило між горами Щекавицею та Кудрявцем. У результаті перепланування Подолу після сильної пожежі 1811 року природне русло річки штучним методом випрямили, береги огородили спеціально насипаним валами. Річка набула досить непривабливого вигляду, від чого кияни стали називати її канавою. Течію річки було направлено у спеціальний рів.

Дно Глибочиці вимостили бруківкою, уздовж берегів насадили дерева. Кияни навіть жартували, що річку перетворили на бульвар, настільки штучним виглядав пейзаж. Поступово тут утворився кращий в місті Подільський бульвар, але по-старому його все ж таки продовжували називати "Бульвар на канаві". Основними джерелами живлення річки були атмосферні опади, води джерел, головним з яких стало джерело в Кмітовом яру.

У 70-х роках 19 століття Глибочиця перетворилася з річки на якусь смердючу масу. Виною тому стрімкий розвиток в Києві виробництва, значне ущільнення житлової забудови, постійні стоки нечистот пивоварних, дріжджових, шкіряних заводів, міщанських садиб. Газета "Киевлянин" того часу писала про Глибочицю так: "... від гори й до Дніпра проходить канава та служить стоком нечистот, а під містками - громадські ватерклозети, поширює на всій своїй течії аромат, який навряд чи сприяє громадському здоров'ю ". Така ситуація спровокувала зростання захворюваності й навіть високу смертність серед жителів Києва. Міська влада клопотала про отримання позики на закриття Глибочицької канави. З цією метою можновладці Києва постійно їздили до Петербурга просити кошти, яких вони так й не дочекалися.

У 1871 - 1875 роках Подільську ділянку Глибочиці остаточно закували в каналізаційний колектор, тому колись повноводну річку тепер можна бачити тільки на старих фотографіях. Однак, необхідно відзначити, що колектор не вирішив проблему забрудненого повітря. На той момент Глибочиця перебувала у відомстві Міністерства шляхів сполучення. Згідно з його постановою тут проклали дорогу, яка пов'язувала дніпровський порт з Брест-Литовським шосе та вокзалом, тому жителі довколишніх районів ще довго дихали отруєним повітрям.

Місто розвивалося та забудовувалося швидкими темпами, стали освоюватися й ті райони, які колись вважалися непрестижними. Намагалися вести будівництво й в районі території річки Глибочиці, але це на ті часи виявилися досить проблематично з-за складного рельєфу й великої кількості грунтових вод, які колись живили річку. Приватну забудову пересунули далі у бік Татарки. Після Другої світової війни на прилеглих до річки територіях з'явилося кілька заводів, було пущено трамвай, що з'єднує Євбаз (нинішня площа Перемоги) з Подолом. Однак проблема освоєння даної місцевості все ж таки залишилася, плюс до всього, очевидною була відсутність необхідних технологій. Вулиця Глибочицька почала забудовуватися, коли річки вже не було. Сучасні вулиці Верхній та Нижній Вал проходять саме вздовж того місця, де проходив Глубочіцький канал. Верхній Вал та Нижній Вал - так називаються різні сторони вулиці, де не одне століття проходив кордон, який ділив Нижнє місто на дві частини.

Глибочицьку частину канави закрили вже в радянський час. У середині 70-х років 20 століття деякі кияни навіть спеціально ходили дивитися на заховану в колекторі річку. Тоді біля нинішнього Житнього ринку велися будівельні роботи, й виникла необхідність відкрити Глибочицька трубу, що й було зроблено. Виявилося, що дивитися було зовсім нема на що - труба була, а річка майже зникла. Згідно з останніми даними Глибочиця таки існує, и впадає вона у гавань Дніпра у районі Гаванського мосту.