Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> палаци >> маріїнський палац

Адреса: вул. Велика Васильківська, 57/3

Як дістатися: найближча ст. метро - Республіканський стадіон. Від ст. метро пройти трохи уверх до вул. Фізкультури.

Маріїнський палац

У середині 18 століття Київ займав невелику територію з населенням близько 30 тисяч. У 1744 році до Києва прибула імператриця Єлизавета (дочка Петра I), її зачарувало мальовниче древнє місто, побудоване на високому правому березі Дніпра. Єлизавета прийняла рішення про спорудження палацу, київської резиденції для імператорської сім'ї. Місце для будівництва палацу вона обрала з видом на Дніпро, неподалік від Печерської Лаври. У 1750 році почалося зведення палацу в стилі бароко, за проектом архітектора Бартоломео Растреллі, а будівництвом керував зодчий Іван Мічурін, його учень. У цьому ж році було освячено палац. Будувався Маріїнський палац у Києві протягом п'яти років, а його обробку було закінчено вже за Катерини II.

Палац являв собою композицію з трьох корпусів, двоповерхового центрального й двох бічних одноповерхових флігелів, в яких велику територію займає палацовий двір, окрасою цього архітектурного ансамблю був Регулярний сад (заснований Петром I) c його теплицями та оранжереями. Перший поверх був кам'яним, в ньому знаходилися службові приміщення, у лівому флігелі проживала прислуга, а у правому знаходилися кухня, пекарня, кондитерська. На другому дерев'яному поверсі розташовувалися 28 парадних кімнат, прикрашених різнокольоровими шпалерами в позолочених рамах, печами, облицьованими синім кахлем, а підлога була зроблена з цінних порід дерева. Житлові приміщення обставлено високохудожніми меблями й прикрашено численними дзеркалами. Фасад палацу забарвлено охрою, а ліпні прикраси побілено – таким чином палац придбав урочистий вигляд.

Наприкінці 18 - початку 19 століть палац був резиденцією генерал-губернаторів Київської губернії, першим з яких був Петро Румянцев. Катерина II в 1787 році здійснювала подорож до Криму, з січня по квітень зупинялася у Маріїнському палаці (вона була першою царською особою, яка зупинилася в палаці), до її приїзду з Москви привезли меблі, картини, у деяких кімнатах шпалери замінили на шовкові, що додало інтер'єру багатий вигляд. Під час перебування Катерини II проводилися розкішні прийоми, влаштовувалися феєрверки, бали та маскаради. З 1789 року в одному з флігелів палацу проводилися театральні вистави.

Правий флігель палацу згорів на початку 1812 року, а після війни в палаці було розміщено лазарет для полонених французів, оскільки будівлі було завдано великої шкоди, вона потребувала капітального ремонту. Але нова пожежа в 1819 році знищила другий поверх із усіма парадними кімнатами, зробивши його неможливим для проживання. Те, що залишилося у палаці, було у жалюгідному стані, ці приміщення віддали під казарми. У 30-і роки руїни палацу було віддано в оренду, в 1835 році їх орендував Заклад штучних мінеральних вод, який розташовувався там до 60-х років.

Минуло понад півстоліття, коли Олександр II доручив відновлення Маріїнського палацу в Києві архітектору Маєвському. У 1868 році почалося відновлення та реставрація будівлі, замість згорілого дерев'яного надбудували кам'яний другий поверх, фасади було прикрашено новими архітектурними деталями, відновлено скульптурні композиції. Над центральним виступом надбудували поверх, у якому розмістився великий танцювальний зал, поруч із яким перебували царські покої, а в цокольному поверсі створено приміщення для свити. До фасаду палацу з боку парку було прибудовано терасу. Імператриця Марія Олександрівна, дружина Олександра II, зробила великий внесок у відновлення київського Маріїнського палацу та в оформлення його інтер'єрів, а також за її бажанням на південній стороні було розбито великий парк (на особисті кошти імператриці), який в 30-х роках ХХ століття став називатися Маріїнським, (так як й палац). У 1870 році відновлення палацу та його реконструкція були закінчені, дата 1870 рік позначена в картуші фасаду. З цього часу палац було перейменовано у Маріїнський (за однією з версій, його було так названо на честь імператриці Марії Олександрівни).

Маріїнський палац

З 1915 року в палаці оселилася Марія Федорівна, вдова імператора Олександра III, яка протягом двох років займалася організацією санітарних поїздів, госпіталів та санаторіїв для поранених (існувала версія, що це на честь неї палац було названо Маріїнським). Всі члени імператорської родини любили Київ, а палац до Жовтневої революції використовувався як Київська резиденція родини государя. З квітня 1917 року тут працювали Київська рада робітничих депутатів, Київський комітет РСДРП (б), Раднарком України. Під час Громадянської війни тут розміщувався штаб військового округу.

Під час Великої Вітчизняної війни попадання фугасної бомби в центральну частину Маріїнського палацу спричинило великі руйнування. Після війни з 1945-по 1949 рік проводилася відбудова та реставрація палацу за проектом українського академіка архітектури Альошина. У відбудові брала участь група видатних архітекторів. Відбудований та відреставрований Маріїнський палац в Києві з 1949 року став гостьової урядовою резиденцією.

У 1979-1982 роки палац знову реставрувався (автором проекту реставрації виступила Ірина Іваненко). Проводилися ретельні дослідницькі роботи для відтворення первісного вигляду палацу, максимально наближеного у формах до архітектури Расстреллі. Палац оформлено старовинними меблями, відтворено паркетну підлогу з цінних порід дерева, яка вражає майстерністю та красою малюнка, реконструйовано ліпнину та позолоту, старовинні картини відомих художників (стилізовані під старовину), в деяких залах збереглися фрагменти настінного живопису, виконаного художником К. Алліауді, підбиралися колірні відтінки штор, меблів, стін, яка відтворювали первісний вигляд палацу, старовинні люстри та світильники перемежовуються з сучасними та зробленими під старовину, дзеркалами й мармуром, все разом створює інтер'єр, гідний прийому королів, Президентів, вищих чинів та санів інших держав.

Маріїнський палац - одна з перлин великих архітектурних творінь й одна з найкрасивіших будівель Києва, яка вражає суворою гармонією пропорцій, врівноваженістю симетричних композицій. Білий декор на бірюзових площинах стін, вази на балконах та балюстради парапетів, овальні маски, темно зелені капітелі й бази колон, статуї Милосердя та Правосуддя на південному фасаді палацу, широкі сходи з двома маршами з боків тераси в середній частині паркового фасаду, вікна обрамлені наличниками, фонтани, прикрашені парними скульптурними композиціями (вони скопійовані з музейних експонатів, які датуються XVII століттям) та малюнок зелених насаджень, все це додає Маріїнському палацу особливу неповторну красу. На ажурній чавунній огорожі палацу зображено монограму у вигляді літери М.

Після набуття Україною незалежності, у 1991 році Маріїнський палац став офіційною парадною резиденцією Президента (Президентський палац), у Білому залі палацу проводяться самміти, офіційні прийоми на вищому рівні, церемонії вручення грамот Послами іноземних держав, нагород, зустрічі іноземних делегацій на вищому рівні, проводиться інавгурація Президента України. На другому поверсі палацу розташовано 25 залів, кожен із яких виконує свої функції (у Зеленому залі проводяться розширені засідання, у Блакитному - спілкуються наодинці глави держав) і т.д.

Поруч із Маріїнським Палацом знаходиться будівля Верховної Ради та площа Конституції. Головний фасад палацу "дивиться" на Маріїнський парк, який по праву вважається одним із найстаріших парків Києва, розташований він уздовж Дніпровських пагорбів й є улюбленим місцем киян. Разом із Хрещатим парком вони складають Паркове кільце, а сполучає їх міст закоханих - найромантичніше місце в Києві. У день весілля молодята на щастя залишають замки на перилах мосту й зав'язують на вузлик кольорові стрічки закохані. З протилежного боку палацу знаходиться Міський парк.

Оскільки ремонт Маріїнського палацу не проводився з 1982 року будинок та фундамент місцями дали тріщини, тому палац у червні 2007 року закрили на реконструкцію приблизно до 2011 року. По її закінченні в Маріїнському палаці будуть відновлені екскурсії для всіх бажаючих.

Легенди та міфи:

Сучасна легенда про Блакитний зал Маріїнського палацу розповідає про те, що у цьому залі відбувалися містичні явища. Двічі падала картина зі стіни залу. При перевірці тросів та кріплення пошкоджень не виявлено. Запрошений сліпий чаклун Григорій Фудім, який виявив згусток біоенергії (щось на кшталт придворного привида), переніс його у камін. Хорошим людям, за словами чаклуна боятися нічого, а погані відразу відчують. Наприклад, дві дами під час прийому пролили собі каву на сукню. А охоронці зізналися, що якщо засинали, їх щось будило, вони нікого не бачили, але бачили білі гольфи й туфлі з великими пряжками.