Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва


     

ПАРКИ ТА СКВЕРИ:

Бабин Яр

Ботанічний сад ім. Гришка

Бабин Яр

Парк Вічної Слави

Парк Володимирська гірка

Гідропарк

Голосіївський парк

Парк Дружби народів

Золотоворотський сквер

Хрещатий парк

Київ у мініатюрі

Маріїнський парк

Наводницький парк

Парк Нивки

Співоче поле

Сирецький гай

Сирецький дендропарк

Пейзажна алея

Феофанія

Парк ім. Шевченка

 

Маріїнський парк у Києві

 

Як дістатися до Маріїнського парку: від ст. метро Арсенальна, від Арсенальної площі повернути на вул. Михайла Грушевського або від Європейськоїплощі звернути праворуч на вул. Грушевського та пройти трохи вгору

 

Маріїнський парк

Маріїнський парк у Києві вважається одним із найстаріших парків столиці України. Разом з Хрещатим парком вони складають Паркове кільце Києва - один з найпопулярніших екскурсійних маршрутів. Маріїнський парк, як і деякі інші парки Києва, розташований уздовж Дніпровських пагорбів, його головний вхід знаходиться навпроти будівлі Верховної Ради України. Територія парку становить близько 10 га землі, тут ростуть липи, клени, каштани, інші види дерев і чагарників. Парк сплановано в пейзажному, англійському стилі, він являє собою унікальну пам'ятку садово-паркового мистецтва.

Своєю назвою Маріїнський парк зобов'язаний однойменному палацу, розташованому трохи далі. Маріїнський палац побудовано в 1750-1755 рр.. Він пережив багато катаклізмів: пожежу, яка знищила дерев'яний другий поверх і всі парадні приміщення, Велику Вітчизняну війну, коли в центральну частину будівлі потрапила бомба. Проте численні реконструкції зробили свою справу і, сьогодні ця історична споруда вважається державною резиденцією. Тут проходять урочисті події, починаючи нагородженням героїв, врученням грамот і закінчуючи зустрічами офіційних делегацій на вищому рівні.

Історія Маріїнського парку налічує трохи більше 130 років. Парк було розбито в 1874 році навпроти центрального входу до палацу, на кошти дружини імператора Олександра II Марії Олександрівни. З протилежного боку палацу знаходився Міський (Царський) сад, закладений у 1743 році на основі старовинного Регулярного саду (заснованого ще Петром І). Згодом вся ця територія стала належати Маріїнському парку, а спочатку парк займав лише 8,9 га землі, його проектування було доручено садівникові А.Г. Недзельському. У глибині парку біля самих Дніпрових круч споруджено будинок одного з царських відомств (архітектор В. Сичугов), доопрацювання будівлі продовжувалося протягом двох років, з 1874 по 1876 роки. Це відомство займалося обліком усього майна царської сім'ї. На початку 20 століття тут розмістилася науково-лікувальна ортопедична установа, а зараз знаходиться Міністерство охорони здоров'я України. На жаль, не збереглася до наших днів парафіяльна церква Святого Олександра Невського, зведена в 1888-1889 роках за проектом архітектора В. Ніколаєва недалеко від будівлі відомства.

Поступово територія Маріїнського парку в Києві засаджувалася чагарниками і декоративними видами дерев, багато з яких навіть дожили до наших днів. Наприкінці 19 століття Імператорський сквер, як тоді називався парк, нагадував Літній сад у Санкт-Петербурзі. Уздовж алей було встановлено мармурові бюсти і скульптури з пояснюючими табличками. У 1900 році в парку з'явився чавунний декоративний фонтан. Він був одним з цілої серії фонтанів, виготовлених на ливарному заводі за проектом архітектора А. Шіле.

Історія нинішнього Маріїнського парку тісно пов'язана з ім'ям ще однієї монаршої особи - вдови імператора Олександра ІІІ, Марії Федорівни, яка у 1915 році оселилася в Маріїнському палаці. Вона в будь-яку погоду гуляла в парку, який тоді називався Царським. Марія Федорівна зробила дуже багато для розвитку парку, але революційні події в державі сприяли тому, що імператриці довелося покинути палац. Наприкінці 30-х років 20 століття парк було названо Маріїнським, тому що слово царський на той момент набуло негативного, навіть лайливого забарвлення.

Серед визначних пам'яток, що з'явилися в парку за час радянської влади, необхідно назвати пам'ятник учасникам Січневого повстання 1918 року, що представляє собою бронзову фігуру робітника, який тримає прапор. Цей пам'ятник встановлено на невисокому постаменті з чорного лабрадориту. Авторами ідеї виступили скульптори В. Вінайкін, В. Климов, а також архітектор В. Гнєздилов. Тут же, неподалік від пам'ятника, покояться останки учасників революційних подій у Києві: І. Смирнова та О. Іванова. Їх іменами було названо вулиці столиці України. Після цього парк ще кілька разів перейменовувався. Він був Парком жертв революції, у свій час називався Пролетарським. Безпосередньо після революції парк став Радянським. 25 січня 1948 року в Маріїнському парку відбулося урочисте відкриття пам'ятника генералу армії М. Ватутіну - командувачу І Українським фронтом, який визволив Київ від німецько-фашистських загарбників. Статую виконано з сірого граніту, а постамент, на якому її встановлено, - з чорного лабрадориту. Навесні навколо монумента розквітають японські вишні, дбайливо висаджені вдячними співвітчизниками. Недалеко від цього місця в 1949 році було відкрито пам'ятник Учасникам жовтневого повстання 1917 року. Це урна з червоного граніту на постаменті з чорного лабрадориту, виконана за проектом архітектора З. Чечика. Не менш відомим місцем парку є куточок навпроти Маріїнського палацу, де височить пам'ятник Лесі Українці, зведений в 1965 році. Бронзова постать української поетеси встановлена на невеликому гранітному подіумі, загальна висота скульптури становить 3,4 м.

У 1970-1980-х роках в Маріїнському парку працює дитяча залізниця. Це був популярний, але набагато менший за своїми розмірами дитячий атракціон, ніж, наприклад, залізниця для дітей у лісопарку на Сирці. Перед Маріїнським палацом парк переривається площею, яка проходить від вулиці М. Грушевського до схилів Дніпра, і закінчується напівкруглим видовим майданчиком. Звідси відкривається цікава панорама міста з висоти Печерської гори. У наші дні, в 2000 році, і площа, і парк були капітально реконструйовані. Вхід в парк вінчає арка, виконана в стилі модерн. Від вулиці парк відділяє лита огорожа. Було приведено до ладу зелені насадження, всі доріжки викладено клінкерною цеглою і гранітної шашкою. Площа Конституції перед палацом і будівлею Верховної Ради прикрашена візерунками з різнокольорових гранітних кубиків. Тут з'явилися сучасні освітлювальні прилади і підлогові вазони з квітами.

Найромантичнішим місцем Києва вважається міст закоханих - парковий міст, що сполучає Маріїнський і Хрещатий парки. Закохані парочки та молодята залишають тут на щастя замочки, стрічки та серветки, зав'язані на вузлик, на знак любові і надії на те, що вони завжди будуть разом. Незважаючи на той факт, що останнім часом на території Маріїнського парку в Києві проходять десятки, а то й сотні різних політичних мітингів, ставляться намети і проводяться агітаційні збори, парк все ж таки залишається культурним центром, як і багато-багато років тому.

 

 

Історична довідка:

1750-1755 рр. - будівництво Маріїнського палацу

1874 р. - розбито Маріїнський парк

1874-1876 рр. - на території парку будується одне з царських відомств

1888-1889 рр. - будується парафіяльна церква Святого Олександра Невського

1900 р. - у парку з'являється чавунний декоративний фонтан

Кінець 30-х рр. 20 в. - парк іменується Маріїнським

25 січня 1948 р. - урочисте відкриття пам'ятника генералу армії М. Ватутіну

1949 р. - встановлено пам'ятник Учасникам жовтневого повстання 1917 року

1965 р. - відкрито пам'ятник Лесі Українці

1970-1980 рр. - у Маріїнському парку працює дитяча залізниця

2000 р. - парк капітально реконструйовано