Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> площі>> театральна площа

Як дістатися до Театральної площі: від ст. метро Театральна пройти вулицею Богдана Хмельницького до перетину з вулицею Володимирською

Театральна площа

Театральна площа в Києві за багатьма параметрами не може конкурувати з іншими площами міста, однак вона має значну культурну цінність. У 1901 році на території площі було зведено Київський міський оперний театр, який в 1919 році перейменовано в Державний оперний театр ім. К. Лібкнехта. Більш пізнішу назву Київський державний академічний український оперний театр отримав через те, що вистави тут проходили виключно українською мовою. У 1934 році після отримання Києвом статусу столиці Української республіки театр перейменовують у Академічний театр опери та балету УРСР. Національним театром опери та балету ім. Т.Г. Шевченка він став трохи пізніше. Цей театр вважається одним з кращих в Україні, як за якістю драматургії вистав, так і за рівнем майстерності працюючих тут артистів. Нинішню Національну оперу було побудовано за проектом петербурзького академіка архітектури В. Шретера на місці погорілого під час пожежі міського театру. Театральну площу прикрашали різноманітними скульптурами грифонів і муз. Театральні маски, встановлені на території площі, як би запрошували глядачів прийти до театру, щоб насолодитися чарівними звуками класичної музики.

У двоповерховому будинку № 48 по вулиці Володимирській, що праворуч від Національної опери України, жили не тільки відомі музиканти і співаки, але й знамениті архітектори, серед яких Кобелєв, автор будинку Держбанку, Брадтман, який розробив концепцію цирку Гіппо Палас, і багато інших. Цей будинок був витвором відомих на той час архітекторів Беретті-молодшого та Шіле. Початок будівництву поклав композитор і піаніст Петро Селецький, який замовив в 1861 році Беретті-молодшому спланувати вищезазначену будівлю.

Тут же на Театральній площі по вулиці Володимирській 52 розташовувався готель Франсуа, названий так купцем Голомбеком, який і придбав цю споруду в 1898 році. Раніше тут розміщувався заїжджий двір під назвою Метрополь, власником якого був купець Воронін. Тому, зовсім не дивно, що Голомбек продовжив готельну справа. Було добудовано ще два поверхи, всіляко облаштовано кімнати, готель приносив власнику вагомий прибуток. Саме тут під дахом готеля Франсуа у 1919 році розмістився театр Арлекін. Його творцями виступили на той момент ще нікому невідомі діячі культури - Кіплер, Юткевич, Козинцев і Еренбург. Театр користувався популярністю і серед жителів міста, і серед туристів, радуючи глядачів своїми сміливими новаторськими постановками.

В однойменному кафе-кондитерській Франсуа полюбляли проводити час Михайло Булгаков і Тася Лаппа. Вони пили каву, про щось тихенько розмовляючи, раз у раз, поглядаючи через вікно на красиву будівлю Оперного театру і величезний будинок з кутовою башнею, побудований в 1901 році за проектом архітектора Яскевича. Цей будинок згадується в романі Біла гвардія як будинок мадам Анжу. Останнім часом будівлю було капітально відремонтовано. Якщо до революції його вінчала тільки одна башня, то на сьогоднішній день кияни можуть милуватися чотирма куполами, які гармоніюють з ажурними статуями Національного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка і взагалі дуже вдало вписалися в загальну картину Театральної площі.

Громадськість була сильно обурена, коли в 1970 році на місці невеликих двоповерхових будиночків, розташованих на вулиці Володимирській, звели 10-поверховий хмарочос, який перегородив площу. Висотка не лише конкурувала з будівлею Національної опери, а й візуально придушувала його, проте ніякі спроби киян вплинути на ситуацію не принесли бажаного результату. На сьогоднішній день, як зазначають фахівці, Театральна площа в Києві вимагає до себе підвищеної уваги, оскільки вона була спочатку побудована не дуже якісно, тому наявні порушення гідроізоляції, зменшення захисного шару, який з часом вимивається, промерзання землі взимку, через що тріскається і провалюється плитка. Рішенням Київради будівлю Національної опери України було передано з комунальної власності в державну, а Театральна площа так і залишилася у віданні міста, тому киянам залишається тільки сподіватися, що муніципальна влада зверне увагу на цей пам'ятник історії і проведе відповідні заходи.