Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> площі>> бесарабська площа

Как дістатися до Бесарабської площі: від ст. метро Площа Льва Толстого пройти вулицею Великою Васильківською до перетину з бульваром Тараса Шевченка (на розі вулиць Басейної, Хрещатика та Великої Васильківської), або пройти униз по Хрещатику до Бесарабського ринку

Бесарабська площа

Бесарабська площа в Києві розташована в кінці Хрещатика - головної вулиці міста. Її було включено в міський план тільки в 30-40 роки 19 століття, проте в історичних документах Бесарабська площа згадується набагато раніше. Наприкінці 18 століття на місці площі була кінна поштова станція, куди з’їжджалися мандрівники, що прибували до Києва з півдня, в основному з боку Василькова. Навколо станції працював стихійний ринок, де проходила активна торгівля. Серед ходових товарів слід назвати вино та фрукти, які привозили селяни з Бессарабії. Вчені не впевнені, слугувала саме ця подія тому, що площу стали називати Бесарабською. Багато науковців підтримують думку київського історика-священика 19 століття отця Петра Лебединцева, який вважав, що назва Бесарабська площа походить від слова бесараб. Цим поняттям називали місцевих босяків, які облюбували саме це місце три століття тому. У той час це була південно-західна околиця Києва.

У другій третині 19 століття тут функціонували заїжджі двори, організовувалися циркові вистави для населення. У 1869 році на площі було встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому і, тому вона стала носити ім'я великого українського гетьмана. Хоча через деякий час пам'ятник перенесли на вулицю Софіївську, а площа все-таки залишалася імені Богдана Хмельницького.

Справжнім розквітом для Бесарабки, як її люблячи називають кияни, стає період кінця 19 століття, коли швидкими темпами йшла забудова Хрещатика та Великої Васильківської вулиці. Саме цей факт сприяв тому, що Бессарабська площа стає одним із центральних районів міста. Тут з'являється елегантний готель Національ, розташований на місці будинку Вікентія Беретті. На іншому боці вулиці будується не менш фешенебельний готель Пале Рояль. Ця будівля збереглася до наших днів. Протягом багатьох років тут знаходилася міська лікарня, а сьогодні будову займає відомий торговий центр Мандарин Плаза.

Стихійний ринок, який працював на Бесарабській площі, являв собою досить негативний контраст з новомодними будівлями, що з'явилися на Хрещатику і Великій Васильківській вулиці. Фейлетоністи навіть порівнювали ринок з пухирем, який зіскочив на кінчику красивого, класичного носа аристократа. Площа була сильно захаращена невеликими хаотично розставленими дерев'яними лотками, що робило її неохайною. Всі, починаючи владою і закінчуючи простими киянами, чітко розуміли, що потрібно облагородити площу, побудувавши цивілізований ринок. Однак, достатніх коштів у місцевому бюджеті не було. Наразі вмирає багатий київський мультимільйонер, провідний цукрозаводчик і великий благодійник Лазар Ізраїлевич Бродський, який одним з пунктів свого заповіту дарує місту на певних умовах 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку на Бесарабській площі. Після довгих перипетій з виконанням поставлених заповідачем умов, місто все ж таки починає будівництво.

Влітку 1908 року було проведено закритий конкурс проектів будівництва критого ринку на Бесарабці. Переможцем став польський архітектор Юрій Гай, що мав досвід подібних робіт. Доопрацювання проекту відбувалося протягом року і, в 1910 році почалося централізоване будівництво головного об'єкту площі - критого Бесарабського ринку, який згодом став міцно асоціюватися із самою площею. Урочисте відкриття Бесарабського ринку відбулося 3 липня 1912 року. За досить короткий час ринок став прибутковим підприємством. Дохід приносила не тільки оренда ринкових місць, але й ресторан і магазини, розташовані в будівлі ринку. У 1933 році приміщення ринку на Бесарабській площі в Києві було передано судово-медичній лабораторії Наркомату охорони здоров'я. Історики вважають, що вибір на користь Бесарабки було зроблено через те, що лабораторії були потрібні підземні холодильники, де можна було зберігати численні тіла померлих від голоду людей. Після руйнувань, яких зазнав Київ під час Другої Світової Війни, Бесарабку відразу ж почали відновлювати. Будівля ринку дійшла до наших днів майже в первозданному вигляді, за винятком дрібних деталей.

Сучасна Бессарабська площа - одна з найбільш відомих площ Києва. Вона може навіть конкурувати з Майданом Незалежності, оскільки часто саме на Бесарабці проводять урочисті заходи та святкові концерти.