Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> кладовища києва >> щекавицьке кладовище

Адреса: гора Щекавиця

Як дістатися: найближча ст. метро Контрактова площа.

Щекавицьке кладовище розташоване на однойменній горі, з якої, як вважають історики, й почався Київ. До появи кладовища гора Щекавиця була густо заселена, проте ці поселення були практично стерті з лиця землі після монгольської навали. Потім тут влаштувалися хлібороби: на схилах гори вони вирощували хліб й виноград. На травневі свята кияни організовували на Щекавиці народні гуляння. Після епідемії 1700 року, яка забрала життя 6 тисяч людей із загальної кількості 20 тисяч тих, хто проживав у Києві, на Щекавиці з'явилися спільні "чумні" ями, зверху засипані вапном.

За офіційними даними Щекавицьке кладовище було закладено у 1772 році. До появи в Києві кладовища всі поховання здійснювалися при церквах або навіть біля будинків. Проте, це викликало великі проблеми, зокрема в період, коли Київ наздоганяли повіні. Нове Щекавицьке кладовище обнесли земляним валом, були встановлені спеціальні правила поховання. Через 10 років на території Щекавицького кладовища з'явилася церква Всіх Святих, зведена в стилі бароко. Кладовищенська Всіхсвятська церква впритул зайнялася організацією похорону, що було справою досить прибутковою. Тому, відспівування на Щекавиці тривали, навіть коли цвинтар був переповнений вщерть. Поховання здійснювалися в два-три яруси, могили були навіть на стежках й вздовж огорожі кладовища. Для поховання самогубців, яких за православним звичаєм не відспівують у церквах, а ховають за огорожею кладовищ та без хрестів, на схилах Щекавиці споруджувалися насипні тераси (галереї), залишки яких збереглися й до наших днів.

Щекавицьке було центральним, а значить найголовнішим цвинтарем Києва, як зараз Байкове. Щекавицьке кладовище пам'ятає кроки А.С. Пушкіна, тут покоїться легендарний князь Олег, герой Пісні про віщого Олега, знаменитий київський архітектор Андрій Меленський, історик та редактор "Київської старовини" Феофан Лебединцев, представники відомих родів Григоровичей-Барських, Балабухів, Максимовичів й багато інших видатних особистостей.

У 1900 році міська влада ухвалила рішення про необхідність закриття Щекавицького кладовища, проте час від часу тут все ж здійснювали поховання. Така ситуація тривала аж до 1928 року. Досить руйнівним періодом став для Щекавицького кладовища 1935 рік, коли в генеральний план забудови Києва був внесений пункт про перетворення багатьох київських пагорбів, у тому числі й гори Щекавиці, на міські зони відпочинку - парки. Тому церкву Всіх Святих та більшу частину цвинтаря, крім старообрядницької й мусульманської ділянок, тоді знесли. Результатом всіх цих руйнувань на горі Щекавиці став аж ніяк не парк, а військова радіовежа, прогулянки біля якої були чреваті допитом у КДБ. У 1970-х роках хтось таємно встановив на кількох десятках могилах старообрядців стандартні металеві хрести зі звичайних водопровідних труб.

Щекавицька гора - одне з найбільш таємничих місць у Києві. Недарма ж за нею закріпилася назва "Місто мертвих". Навіть початкові назви вулиць гори були немилозвучними - Похоронна та Чорний Яр. Згодом їх перейменували в Олегівська та Мирну. На сьогоднішній день тут можна побачити людей, які займаються медитацією. Вважається, що гора має властивості відновлювати здоров'я, наділяти позитивною енергетикою. Питаннями збереження Щекавицького кладовища з 1990 року займаються активісти історико-культурного товариства "Стара Поляна", Фонду солдатських матерів, історико-патріотичного клубу "Пошук". Тут регулярно проводяться толоки, було встановлено бетонну огорожу, знайдені військові братські могили, з'явилася меморіальна плита. У рамках благоустрою кладовища жителі сучасної Татарки пропонують створити лапідаріум - фактично, музей пам'ятників під відкритим небом. Для цього планується звезти сюди зі всіх 29 кладовищ Києва безгосподарні пам'ятники. Однак, поки ця ідея тільки витає в повітрі, активісти чекають схвалення з боку київської влади.