Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> театри києва >> національний академічний театр опери та балету україни ім. тараса шевченка 

Адреса: вул. Володимирська, 50

Телефон: +38(044) 279 11 69

Як дістатися: доїхати до ст. метро Театральна, вийти на вул. Богдана Хмельницького і йти нагору до Театральної площі; доїхати до ст. метро Золоті ворота, піднятися по вул. Володимирській до Театральної площі

Театр опери та балету

Національний академічний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка міститься на перетині двох головних магістралей Києва - вулиць Богдана Хмельницького та Володимирської, у будинку, який є пам'яткою архітектури 19 століття. Недалеко від Київського оперного театру знаходяться такі відомі пам'ятки як Софиевский Собор та Золоті ворота.

Появі будинку Національної опери України передувала досить смутна подія: у лютому 1896 року, після ранкового спектаклю в одній із гримуборных почалася пожежа, яка миттєво охопила всі приміщення Міського театру, побудованого в 1856 році. Уже через кілька годин від будинку, зведеного архітектором І. Штормом, залишилися лише обвуглені кістяки стін. У той час це не було винятковою подією. Наприклад, за 2 року (1889-1891) у Європі та Америці від пожеж постраждало 22 театральних приміщення.

Оскільки Київ уже тоді був великим промисловим і культурним центром Російської Імперії, громадськість і творча інтелігенція поставила перед батьками міста питання про будівництво нового будинку для оперного театру, результатом суперечок і обговорень стало рішення про оголошення міжнародного конкурсу на створення проекту для будинку Киевської опери. У конкурсі взяли участь архітектори України, Росії, Німеччини, Франції, Італії. Переможець було оголошено 25 лютого 1897 року, їм став відомий російський архітектор Віктор Шретер.

В 1898 році почалося будівництво нового Національного театру опери та балету, у якім було задіяно більш 300 робітників. На жаль, Віктор Шретер не зміг побачити результати своєї роботи, він умер за кілька місяців до закінчення урочистого освячення театру.

Архітектор дуже чуйно підійшов до створення проекту. Враховуючи, що новий оперний театр буде перебувати в історичному центрі Києва, Віктор Шретер подбав про те, щоб споруда в стилі неоренессансу гармонійно вписалася в архітектурно-природний ландшафт, і не дисонувала з навколишніми будинками. Будинок театру був не тільки гарним зовні, але й зручним для глядачів та працівників театру. Сцена нового Київського оперного театру була найбільшою у Росії. Вшир воня сягала 34,4 м, висота була 22,7 м, а глибина - 17,2 м. Приміщення оперного театру обігрівалися за допомогою системи парового опалення, працювала система кондиціювання повітря, сценічне встаткування відповідало останньому слову техніки.

На той час Київський міський оперний театр вражав уяву. У партері, бельетажі й інших 4 ярусах залу могли одночасно розміститися 1 318 глядачів. В оформленні інтер'єрів переважали оксамит та бронза. Вишукані крісла, люстри та світильники були привезені з Австрії. Загальна площа приміщень театру становила 40 210 квадратних метрів, а кубатура - майже 100 000 кубічних метрів. В 1930-х роках, відповідно до нових ідеологічних віянь, Київський оперний театр прагли переробити, і додати йому більш пролетарський вид. Але з якихось причин цей проект так і залишився нездійсненим.

В 1919 році театр був націоналізований і перейменований у Державний оперний театр ім. К. Либкнехта. Потім, в 1926 році, його перейменували в Київський державний академічний український оперний театр (тому що постановки в театрі йшли українською мовою ). В 1934 році Київ здобуває статус столиці Української республіки, і театр знову перейменовують, цього разу в Академічний театр опери й балету УРСР. Ім'я Тараса Шевченка оперному театру було привласнено в 1939 році.

Протягом більш ніж 80 років будинок Національної опери в Києві простояв без капітального ремонту. За тривалий час експлуатації прийшли в занепад конструкції, зовнішній і внутрішній декор, старіло сценічне встаткування. У зв'язку з геологічними особливостями ґрунту будинок театру став потроху просідати й тріскатися. Позначалося й влучення авіабомби в дні Великої Вітчизняної війни. Перший капітальний ремонт у будинку Національного академічного театру опери й балету України було проведено у період 1984-1987 рр. За цей час була проведена грандіозна робота, і в 1988 році оперний театр України знову розкрив свої двері для шанувальників мистецтва.

Незважаючи на роки, що пройшли від дня закінчення реставрації, оперний театр і сьогодні вражає вишуканістю інтер'єрів, урочистістю й розкішшю. Величезні венеціанські дзеркала прикрашають фойє, мармурові сходи освітлені дорогими порцеляновими світильниками; усюди бронза, позолоть, кришталь. Значно змінилася й закулісна частина театру: збільшилися розміри сцени, було оновлено сценічне оснащення, перебудована оркестрова яма (тепер вона розрахована на 100 музикантів), біло придбано новий орган, виготовлений у Чехії по індивідуальному замовленню театру.

Якщо порівнювати історію Національної опери України з іншими видатними театрами миру, то вона відносно коротка. Перша постійна оперна трупа була організована в Києві лише в 1867 році, але вона швидко зрівнялася в майстерності із провідними театрами Санкт-Петербурга й Москви, і стала однієї із кращих у Російській Імперії. У репертуарі київської опери того часу були такі твори як: "Аскольдова могила" А. Верстовского, "Русалочка" А. Даргомыжского, "Життя за царя" і "Русла нта Людмила" М. Глинки, "Пікова дама" та"Мазепа" П. Чайковського.

Попередником появи Національної української опери можна назвати Перший Київський міський театр, який був розрахований на 470 місць. Вистави тут ішли на російській та польській мовах. Іноді, у театрі давали оперу або балет, виступали відомі артисти: Щепкин, Мочалов, Олдрідж, Млотковська, Живокіні. У середині 19 століття з короткими гастролями в Київ приїжджали італійські оперні трупи, які сприяли появі нових шанувальників опери. Але на всі прохання із провінції Петербурзькі влади тривалий час відповідали відмовами, уважаючи оперне мистецтво атрибутом винятково столичних міст, таких як Москва або Санкт-Петербург. Після завершення будівництва нового будинку театру репертуар розширився за рахунок коштів українських композиторів: М. Лисенко "Тарас Бульба", "Рождественська ніч", С. Гулак-Артемівського "Запорожець за Дунаєм", В. Костенко "Кармелюк" та інших.

Сьогодні Національний академічний театр опери й балету ім. Тараса Шевченка має балетну та оперну трупу, а також симфонічний оркестр. Творча репутація оперного театру незмінно висока вже не одне десятиліття, з успіхом проходять гастролі в різних країнах миру. В репертуар Національного оперного театру України входять твори Лисенка, Чайковського, Моцарта, Бородіна, Верді, Пуччині, Адана, Леонкавалло, Римського-Корсакова, Мусоргського, а також багатьох інших композиторів зі світовими іменами. В 20 столітті на сцені київського оперного театру в різний час виступали такі виконавці, як: як Марія Литвиненко-Вольгемут, Іван Паторжинський, Михайло Гришко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мирошниченко, Анатолій Солов’яненко, Вікторія Лукьянець, Галина Туфтина, Анатолій Мокренко, Олена Потапова, Валерій Ковтун.