Kievtown.net

Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

Мапа Києва

Ресторани Бари Кав'ярні Києва

Віза до України

Схема метро Києва

Розваги у Києві

Транспортні послуги 

Погода у Києві  

Магазини Києва

Авіа та зал. квитки

Адреси та телефони

головна >> пам'ятки києва >> обсерваторія

Адреса: вул. Обсерваторна, 3

Телефон: +38 (044) 486 23 91

Час роботи: за попередньою домовленістю.

Як дістатися до Національного Обсерваторіяу: найближча ст. метро Університет.

Обсерваторія

Обсерваторія Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка - одна з найстаріших наукових установ столиці України. Її було засновано в 1845 році при Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Обсерваторія розташована в самому центрі Києва, за адресою вулиця Обсерваторна, 3.

Історія обсерваторії почалася зі створення в Києві центру астрономічних спостережень. Ідейним натхненником появи в столиці України подібного закладу став перший професор астрономії Київського університету Федоров за сприяння засновника Пулковської обсерваторії Струве. Спочатку планувалося розмістити обсерваторію в головному навчальному корпусі університету, але потім вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Проектуванням будівлі обсерваторії займався на той час дуже знаменитий архітектор й зодчий Віккентій Беретті, автор будівль Університету та Інституту шляхетних дівчат.

Для обсерваторії архітектор обрав стиль пізнього класицизму, будівлю виконано у формі восьмигранної башти. Ділянка площею 3 гектари була обсаджена по периметру деревами, які служили додатковим бар'єром від міського пилу та освітлення, яке заважало астрономічним спостереженням. Із західної сторони є зал, обладнаний відкритою терасою, на яку виставлялися переносні астрономічні інструменти. Центральний хол прикрашений чотирма колонами з рельєфним орнаментом, є чавунні сходи, піч обкладена черепицею з ліпними прикрасами. Всі ці прикраси збережені до цих пір. Офіційне відкриття обсерваторії відбулося 7 лютого 1845 року. Астрономічне обладнання для київської обсерваторії замовляли в Петербурзі та Європі, потім його передали в обсерваторскій музей.

Паралельно з університетською обсерваторією було створено службу точного часу. Щотижня у вівторок київські годинникарі приходили до обсерваторії, щоб звірити свої годинники з астрономічними. Після 1920-го року в обсерваторії з'явився радіоприймач, сигнали точного часу приймалися за допомогою радіосигналу.

Під час Великої Вітчизняної війни обладнання обсерваторії перевезли до Свердловська, співробітники були призвані на фронт. Всі додаткові споруди (лабораторії, будинки, павільйони для нових телескопів) були зведені в 1946-1960 роках. За свій багаторічний вік співробітники Київської обсерваторії зробили численні відкриття в області астрометрії, фізики Сонця й прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, проводили спостереження за штучними супутниками Землі. На сьогоднішній день в обсерваторії проводяться меридіанні спостереження з метою визначення точних положень небесних світил й складання зоряних каталогів, астрономо-геодезичного визначення, розрахунку орбітальних елементів тіл Сонячної системи.

У 1892 році вчені Київської обсерваторії вперше з спектроскопом на астрографі отримали спектри Сонця. Вже починаючи з 1923 року стали проводити регулярні дослідження щодо відстеження сонячних активних утворень. Були відкриті дві комети Чурюмова-Герасименко (1969 р.), Чурюмова-Солодовнікова (1986 р.). За час існування обсерваторії було відкрито й досліджено близько 600 нових карликових галактик, створені серії каталогів положень зірок й позагалактичних радіоджерел, обгрунтовано наукову концепцію астероїдної-метеорної небезпеки. На сьогоднішній день музей має в своєму розпорядженні близько 20 тисяч експонатів. Серед найбільш цінних - переносний телескоп (1838 р.), астрограф (1895 р.), меридіанне коло (1870 р.), меридіанне коло, виготовлене Репсольдом (1871 р.), численні годинники й хронометри. Підходячи до будівлі, вражають своєю величчю робочі телескопи, які встановлені на окремій ділянці.

Київська обсерваторія складається з кількох відділів: сектор астрометрії, відділ фізики Сонця й сонячно-земних зв'язків, відділ астрометрії та малих тіл Сонячної системи, відділ астрофізики, спостережна станція Лісники, спостережна станція Пилиповичі. Експертною радою Державної служби охорони культурної спадщини Обсерваторію було названо пам'ятником науки й техніки. У 2008 році її внесли в попередній список Світової Спадщини ЮНЕСКО.